СНІД і толерантність

Кількість ВІЛ-інфікованих у світі обчислюється десятками мільйонів. В Україні, лише за офіційними даними, число ВІЛ-позитивних людей давно перевищило сто тисяч, а за оцінками експертів реальна цифра у 3-4 рази більша. Та ставлення до цих людей у суспільстві далеке від толерантного.Багато хто боїться спілкуватися з хворими на СНІД. А на побутовому рівні нерідко можна почути не лише про страх, але й про почуття огиди і навіть ненависті до них. Згідно з соціологічними опитуваннями, 35 відсотків українців вважають, що хворі на СНІД мають бути ізольованими від суспільства. І вже відомі випадки, коли людину засуджували до позбавлення волі за те, що вона не інформувала медпрацівників про свій ВІЛ-позитивний статус, хоча жодним законом це і не вимагається. А не говорить про своє захворювання інфікована людина насамперед тому, що боїться, що ставлення до неї після цього зміниться на гірше. І побоювання ці не безпідставні.

Про неоднозначне ставлення до людей, що живуть з ВІЛ, свідчать і дослідження фонду Олени Франчук «АНТИСНІД». На усвідомлюваному рівні більшість опитаних говорять про свої співпереживання, готовність допомогти хворим на СНІД. Але от на рівні підсвідомих поведінкових установок і стереотипів про толерантність говорити важко. Наприклад, близько 70-ти відсотків опитаних не погодилися б купувати продукти у ВІЛ-позитивного продавця, а 55 відсотків вважає, що ВІЛ-інфікована вчителька не має права працювати в школі. Отже, можна зробити висновок, що наше суспільство поки що не готове прийняти своїх ВІЛ-позитивних членів на рівних.

В принципі, таку реакцію можна зрозуміти. Споконвіку люди панічно боялися усіляких епідемій. Особливо ж лякає все невідоме і незрозуміле, і ці страхи та упередження надзвичайно живучі. Протидіяти їм можуть лише знання, просвіта, виховання толерантності змалечку. А головне – створення більш гуманного і толерантного суспільства. Не можна сказати, що в цьому плані в Україні немає позитивних зрушень. Багато для подолання упереджень і формування толерантного ставлення до людей з ВІЛ/СНІД роблять різноманітні громадські організації. Активно працює благодійний фонд «Червона стрічка», фонд Олени Франчук, «Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ». Тож загальний фон у ставлення до ВІЛ-позитивних людей потроху покращується. Але, на жаль, дуже вже потроху…