ГЛАС НАРОДУ: |
Чи поїхали б ви працювати за кордон? |
Ганна Казимова, торговий представник фірми: - Я сама з Грузії. Якби я мешкала у Києві, я б ще подумала, чи варто виїжджати з України за кордон, чи ні. Тут більше можливостей реалізувати себе. |
Єгор Станіславович, юрист: - Я б не поїхав працювати закордон. Можна і тут всього досягнути. Просто там платять більше. |
Олена Вікторівна, медик: - Я б погодилась за спеціальністю і на короткий термін. |
Олександр, підприємець: - Які є перспективи у людини з вищою освітою в Україні? Я ніколи не замислювався, але об''єктивно там кращі матеріальні умови. Головне, де людині комфортніше. Багато з моїх друзів закордоном, я можу до них легко приїхати. |
Катерина, культуролог, студентка: - Я б погодилась, якби нормальні умови були. У мене сестра у Німеччині працює. |
Завтра шлях дипломованого спеціаліста до Європи стане коротшим, обіцяють у Брюсселі |
(RadioSvoboda.Ua) |
Наразі бракує офіційної статистики, скільки кваліфікованих працівників заробляють на прожиття в інших європейських державах. Щодо масштабів трудової міграції до Сполучених Штатів, то за даними Національного Фонду Науки США у 2004 році шукати кращого життя за океаном подалися 45 тис. українських науковців. За повідомленням чеського посольства, у 2000-му році Чехія видала візи 26 тисячам українців, а у 2006-му - у п’ять разів більше, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Чехії Оксана Пеленська: “Стосовно українських громадян у Чехії, то за офіційною статистикою тут працює 59 тисяч осіб, за неофіційною – на 20-30 тисяч більше. Реально сьогодні чеський ринок праці готовий прийняти ще кілька тисяч працівників, але мова не про різноробочих, а про людей з кваліфікацією – штукатурів, мулярів, економістів, менеджерів, програмістів, середній і вищий медичний персонал”.
Якщо європейська “блакитна карта” почне діяти, це негативно вплине на український ринок праці, стверджує начальник управління політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці України Тетяна Петрова: “Люди і зараз виїжджають за кордон, а коли будуть створені додаткові умови для залучення кваліфікованої робочої сили, то потік охочих виїхати збільшиться.Виїжджають не лише кваліфіковані працівники, а й будь-які інші працівники, які вважають, що їхня робота неадекватно оцінюється”.
Поїхати чи залишитись?
Мікробіолог Андрій уже 7 років працює у Чехії і повертатися в Україну поки що не збирається: “В Україні фінансування слабке. Наука сама на себе не заробляє. Все залежить від підтримки держави або він підтримки якихось організацій, активність яких на даний момент дуже низька. У Чехії, Німеччині є багато грошей на те, щоб молоді фахівці поверталися з Америки назад, тому що для Європи це теж дуже велика проблема”.
Колишній фахівець з електроніки Лідія Олександрівна, за її словами, просто не встигла вчасно виїхати працювати за кордон, коли мала таку можливість. Перспективи працювати на батьківщині вона не бачить: “Якби я була молодша, то поїхала б. У мене син також науковець. Має двох дітей. На життя зарплати доцента не вистачає”.
Середня офіційна зарплата українського науковця 1200 гривень. Доцент латвійського вишу також у середньому одержує 1200, але доларів, говорить кореспондентка Радіо Свобода у Прибалтиці Людмила Пилип: “ Залежно від наукового ступеня і навантаження латвійський науковець може одержувати й понад 3000 доларів. Років 10 тому вчені у Латвії могли розраховувати на вдвічі меншу зарплату”.
Щоб високопрофесійні українські кадри не тікали за кордон, державі треба дбати про власну науку та освіту – іншого рецепту немає, констатує Олена Малиновська, експерт Національного інституту проблем міжнародної безпеки: “Стратегічні наукові напрямки, як правило, фінансуються державою. Це практика всіх країн, так має бути. Кожна держава зацікавлена у тому, щоб наука розвивалась комплексно”.
Наука, каже Олена Малиновська, потребує довгострокових масштабних інвестицій, це робота на перспективу. Але чи готові українські можновладці плекати кволе дерево української науки, котре буде плодоносити лише за кілька десятиріч?
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: