У Польщі оприлюднено частину архівів колишніх комуністичних спецслужб, що стосується перших осіб у державі

Зараз польський закон дозволяє кожному користувачеві інтернет-мережі провести за адресою www.ipn.gov.pl люстрацію перших осіб у Польщі: польського президента, прем''єр-міністра, спікерів парламенту. За новим люстраційним законом, що набрав чинності 15 березня, впродовж шести місяців після цього мають бути оприлюднені архіви колишніх комуністичних спецслужб. Керівник польського Інституту національної пам''яті більше тижня зволікав із рішенням: чи дати дозвіл на оприлюднення засекречених досі матеріалів про перших осіб у польській державі. Він мав сумнів, чи розсекречення саме тепер архівів спецслужб, у яких згадується про чільних польських політиків, не вплине на хід передвиборчої кампанії? Керівник Польського Інституту національної пам''яті Януш Куртика:

«Не будуть оприлюднені повідомлення про осіб, активних у передвиборчій кампанії, або тих, хто балотується на виборах до польського парламенту.»

Заява керівника польського Інституту національної пам''яті не переконує польського соціолога Мирослава Пенчака.

«Люстраційний процес все-таки оцінюється в політичному вимірі. Тому люди, які часто не мають жодного виправдання своїх тісних стосунків із спецслужбами, тепер закидають, що їх паплюжать політичні противники.»

Чи провідні політики, що співпрацювали з колишніми комуністичними польськими спецслужбами, повинні подати у відставку? На це запитання Радіо Свобода відповідає польський соціолог Мирослав Пенчак.

«В країнах так званої "старої демократії" кожна найменша тінь сумніву щодо біографії провідного політика прямо веде до його само - відставки. Однак зараз у Польщі не конче так діється.»

У вівторок польський Інститут національної пам''яті оприлюднив також список штатних працівників міліції та комуністичних органів безпеки, що займались розправою з польською демократичною опозицією. Польський історик Антоні Дудек називає ці архіви спискoм національної зради та ганьби.

«Ця публікація має в першу чергу символічне значення. Оприлюднені документи на жаль не показують усієї складності польської дійсності 70-тих та 80-тих років. Треба чекати, що на цю тему ще будуть детальні публікації та аналізи. На мою думку, лише тоді, коли вони вийдуть друком, можна буде чинити суд над першими особами у державі.»

Пан Дудек навiв приклад віце-прем’єра, міністра фінансів Зити Гільовської, яку майже рік тому було звільнено з посади, коли виникли підозри щодо її співробітництва з комуністичними спецслужбами. Пізніше, коли суд відхилив ці звинувачення, польський прем''єр-міністр Ярослав Качинський повернув її на колишню посаду. В оприлюднених польським Інститутом національної пам''яті архівах можна прочитати, що колишня комуністична безпека у 1980 році взяла на приціл нинішнього польського президента Леха Качинського. Під час воєнного стану у 1982 році Лех Качинський, як політв''язень, близько року відбувaв покарання у тюрмі.