«Не вагайтеся вживати вогнепальну зброю, навіть якщо кордон порушують жінки й діти». Це дослівна цитата з документу, знайденого в архівах «Штазі» в Маґдебурзі. Наказ видано першого жовтня 1973-го року. Як написала одна з німецьких газет, «тепер остаточно позбавили всіх аргументів тих, хто відчуває ностальгію за життям у НДР».
Вольфґанґ Тірзе
Будуть судити?
Заступник голови німецького Бундестаґу, соціал-демократ Вольфґанґ Тірзе звертає увагу на те. що колишні функціонери СЄПН, у тому числі й (останній державний та партійний лідер НДР) Еґон Кренц, а також правонаступники східнонімецьких комуністів постійно відкидали існування наказу стріляти по втікачах. «Тепер ми маємо ще один документ, який підтверджує жорстокість режиму, встановленого комуністами на кордоні», - сказав Тірзе.
Як з’ясувалося, ще 10 років тому в збірці «Історія НДР у документах» укладачі опублікували подібний матеріал. Тоді на нього мало хто звернув увагу. Тепер берлінська прокуратура хоче з’ясувати, хто підписував такі документи і хто був адресатом наказу.
Один із керівників фракції «Союзу-90/Зелені» у Бундестазі Фолькер Бекк вважає, що ці документи дозволяють вдатися до правових дій проти тих відповідальних осіб, «на сумлінні яких убивства на внутрішньонімецькому кордоні».
Втеча на Захід часто залежала від винахідливості
Напередодні Німеччина відзначила трагічну дату – 46-ту річницю початку спорудження Берлінської стіни. Майже три десятиліття ця споруда розділяла східних і західних німців. За цей час подолати її вдалося лише небагатьом. Як свідчать документи, зібрані в Музеї Берлінської стіни, успіх втікачів часто залежав від їхньої винахідливості. Одна родина, наприклад, зуміла перелетіти стіну на власноруч зшитій повітряній кулі, іншу жінку друзі успішно переправили через кордон, сховавши її у спеціально підготовленій величезній стереоапаратурі. Ще одній жінці вдалося перебратися до Західного Берліна між двома дошками для серфінгу, всередині яких вирізали порожнину.
Однак для багатьох спроба вирватися за межі соціалістичного режиму завершилася фатально. Згідно з даними Потсдамського центру дослідження новітньої історії, на внутрішньонімецькому кордоні загалом втратили життя від 270 до 780 осіб. Точна кількість загиблих і надалі залишається невідомою.
Вольфґанґ ТірзеЗаступник голови німецького Бундестаґу, соціал-демократ Вольфґанґ Тірзе звертає увагу на те. що колишні функціонери СЄПН, у тому числі й (останній державний та партійний лідер НДР) Еґон Кренц, а також правонаступники східнонімецьких комуністів постійно відкидали існування наказу стріляти по втікачах. «Тепер ми маємо ще один документ, який підтверджує жорстокість режиму, встановленого комуністами на кордоні», - сказав Тірзе.
Як з’ясувалося, ще 10 років тому в збірці «Історія НДР у документах» укладачі опублікували подібний матеріал. Тоді на нього мало хто звернув увагу. Тепер берлінська прокуратура хоче з’ясувати, хто підписував такі документи і хто був адресатом наказу.
Один із керівників фракції «Союзу-90/Зелені» у Бундестазі Фолькер Бекк вважає, що ці документи дозволяють вдатися до правових дій проти тих відповідальних осіб, «на сумлінні яких убивства на внутрішньонімецькому кордоні».
Втеча на Захід часто залежала від винахідливості
Напередодні Німеччина відзначила трагічну дату – 46-ту річницю початку спорудження Берлінської стіни. Майже три десятиліття ця споруда розділяла східних і західних німців. За цей час подолати її вдалося лише небагатьом. Як свідчать документи, зібрані в Музеї Берлінської стіни, успіх втікачів часто залежав від їхньої винахідливості. Одна родина, наприклад, зуміла перелетіти стіну на власноруч зшитій повітряній кулі, іншу жінку друзі успішно переправили через кордон, сховавши її у спеціально підготовленій величезній стереоапаратурі. Ще одній жінці вдалося перебратися до Західного Берліна між двома дошками для серфінгу, всередині яких вирізали порожнину.
Однак для багатьох спроба вирватися за межі соціалістичного режиму завершилася фатально. Згідно з даними Потсдамського центру дослідження новітньої історії, на внутрішньонімецькому кордоні загалом втратили життя від 270 до 780 осіб. Точна кількість загиблих і надалі залишається невідомою.