Медсестра з Луцька, що вирушає на роботу в англійську лікарню, або інженер із Запоріжжя, що знаходить вакансію у німецькій чи французькій фірмі. Ця картина може стати реальністю завдяки майбутній пропозиції Єврокомісії щодо працевлаштування висококваліфікованих спеціалістів з «третіх країн». Тим самим Євросоюз може поповнити нестачу фахівців у тих чи інших галузях, однак мова йде виключно про кваліфікованих працівників.
Самі країни вирішують, кого і скільки треба
Прес-секретар Комісара ЄС з юстиції Фрізо Роскам-Аббінґ пояснює, що ця пропозиція відрізняється від попередніх пропозицій, де мова йшла про некваліфікованих працівників з Африки чи країн, що межують з Євросоюзом зі сходу. Нинішня пропозиція має на меті зробити ЄС достатньо привабливим для фахівців з інформаційних технологій з Індії чи лікарів з якихось інших країн.
Майбутня «блакитна картка» даватиме право на роботу вихідцям з усіх країн світу. При цьому самі країни Євросоюзу вирішуватимуть, скільки працівників вони потребують. Фрізо Роскам-Аббінґ каже, що це питання не буде вирішувати якась центральна установа, а самі країни вирішуватимуть, скільки мігрантів вони потребують і яких професій. «Скажімо, в Ірландії потрібні люди для будівельного сектору, а Британія потребує медиків – дантистів, лікарів, медсестер. Іншим країнам потрібні працівники в галузі туризму і, можливо, більше фахівців з інформаційних технологій», – зазначив прес-секретар Комісара ЄС з юстиції.
«Блакитна картка» – це не постійне проживання в ЄС
За планами Єврокомісії, запрошені фахівці зможуть попрацювати два роки в одній країні Євросоюзу, а потім знайти роботу в іншій, ще за рік – працевлаштуватися ще в одній країні Євросоюзу. Мова не йде про постійне перебування в ЄС, після певного часу програмісти чи лікарі повинні повернутися на батьківщину. Однак, пробувши вдома 4–5 років, фахівці зможуть знову претендувати на роботу в країнах Євросоюзу. При цьому працівникам не буде потрібно оформлювати всі необхідні документи від самого початку, процедура має бути простішою. При такому механізмі Євросоюз хоче уникнути «відпливу мізків» з інших країн. Водночас Європа зможе частково вирішити нестачу кадрів, яка виникла через старіння населення і низьку народжуваність.
З майбутньою пропозицією Єврокомісії щодо працевлаштування висококваліфікованих фахівців мають погодитися усі країни Євросоюзу. Прес-секретар Роскам-Аббінґ зауважив, що Португалія, яка нині головує в Євросоюзі, визначила імміграцію головним пріоритетом у галузі юстиції. За його словами, Лісабон робитиме усе можливе, щоб до кінця його головування в грудні цього року країни Євросоюзу досягли домовленості щодо «блакитної картки», яка дає право на роботу в ЄС для кваліфікованих спеціалістів з-поза меж Євросоюзу.
Самі країни вирішують, кого і скільки треба
Прес-секретар Комісара ЄС з юстиції Фрізо Роскам-Аббінґ пояснює, що ця пропозиція відрізняється від попередніх пропозицій, де мова йшла про некваліфікованих працівників з Африки чи країн, що межують з Євросоюзом зі сходу. Нинішня пропозиція має на меті зробити ЄС достатньо привабливим для фахівців з інформаційних технологій з Індії чи лікарів з якихось інших країн.
Майбутня «блакитна картка» даватиме право на роботу вихідцям з усіх країн світу. При цьому самі країни Євросоюзу вирішуватимуть, скільки працівників вони потребують. Фрізо Роскам-Аббінґ каже, що це питання не буде вирішувати якась центральна установа, а самі країни вирішуватимуть, скільки мігрантів вони потребують і яких професій. «Скажімо, в Ірландії потрібні люди для будівельного сектору, а Британія потребує медиків – дантистів, лікарів, медсестер. Іншим країнам потрібні працівники в галузі туризму і, можливо, більше фахівців з інформаційних технологій», – зазначив прес-секретар Комісара ЄС з юстиції.
«Блакитна картка» – це не постійне проживання в ЄС
За планами Єврокомісії, запрошені фахівці зможуть попрацювати два роки в одній країні Євросоюзу, а потім знайти роботу в іншій, ще за рік – працевлаштуватися ще в одній країні Євросоюзу. Мова не йде про постійне перебування в ЄС, після певного часу програмісти чи лікарі повинні повернутися на батьківщину. Однак, пробувши вдома 4–5 років, фахівці зможуть знову претендувати на роботу в країнах Євросоюзу. При цьому працівникам не буде потрібно оформлювати всі необхідні документи від самого початку, процедура має бути простішою. При такому механізмі Євросоюз хоче уникнути «відпливу мізків» з інших країн. Водночас Європа зможе частково вирішити нестачу кадрів, яка виникла через старіння населення і низьку народжуваність.
З майбутньою пропозицією Єврокомісії щодо працевлаштування висококваліфікованих фахівців мають погодитися усі країни Євросоюзу. Прес-секретар Роскам-Аббінґ зауважив, що Португалія, яка нині головує в Євросоюзі, визначила імміграцію головним пріоритетом у галузі юстиції. За його словами, Лісабон робитиме усе можливе, щоб до кінця його головування в грудні цього року країни Євросоюзу досягли домовленості щодо «блакитної картки», яка дає право на роботу в ЄС для кваліфікованих спеціалістів з-поза меж Євросоюзу.