Наміри Москви залишаються таємницею для альянсу, зазначила прес-секретар НАТО Джеймс Аппатурай: «Позиція Росії недостатньо зрозуміла для мене – як щодо призупинення участі, так і щодо їхнього наступного кроку. Ось чому країни альянсу хочуть більш докладно обговорити з Російською Федерацією, що саме вони мають на увазі».
Договір про звичайні збройні сили в Європі підписали 1990 року члени НАТО та тодішнього Варшавського договору. Нині до нього входить 30 держав, включно з Україною. Договір передбачає обмеження кількості збройних сил у Європі, від Атлантичного океану до Уральських гір.
НАТО наполягає на виведені російських військ із Грузії і Молдови
Після ліквідації організації Варшавського договору і розпаду СРСР на окремі держави, учасники Договору про звичайні збройні сили уклали адаптований договір, який відображав ці зміни. Однак новий договір ратифікували тільки 4 країни – Україна, Росія, Білорусь і Казахстан. Члени НАТО заявили, що ратифікують документ тільки після того, як Москва виконає свої зобов''язання – виведе свої війська з Грузії і Молдови.
Кілька днів тому російський президент Владімір Путін підписав указ про призупинення участі Росії в Договорі про звичайні збройні сили в Європі. На думку експертів, таким чином Владімір Путін відповів на те, що США не сприйняли його пропозицію використати радіолокаційну станцію в Габалі в Азербайджані замість протиракетних систем у Польщі і Чехії.
Росія не бачить сенсу у новій конференції допоки НАТО не змінить свою позицію
Представники Росії вказують і на іншу причину – мовляв, договір, підписаний 1990 року, нині безнадійно застарів. Щоб знайти порозуміння з Москвою щодо Договору про звичайні збройні сили, НАТО закликало провести надзвичайну конференцію, на якій проаналізувати, як можна відновити договір. Але Росія не бачить сенсу в такій конференції, вказуючи, що подібний захід уже відбувся в червні у Відні і що конференція не потрібна, доки НАТО не змінить свою позицію.
Начальник одного з управлінь російського міністерства оборони Євгеній Бужинський заявив: «Ми хочемо мати угоду, яка більше відповідає реаліям сьогоднішнього дня. Як ми можемо перейти до цієї угоди? Якщо йти класичним шляхом, то треба, звичайно, ратифікувати адаптований договір, почекати, поки він набере чинності, і після цього розпочати процес адаптації адаптованого договору. Або є інший шлях – можна взагалі ухвалити політичне рішення, що і адаптований договір не відповідає реаліям сьогоднішнього дня, і розпочати консультації і переговори з нової угоди».
Такий коментар речник НАТО Джеймс Аппатурай назвав «некорисним». Водночас альянс, за словами прес-секретаря, вважає за потрібне, щоб почав діяти адаптований Договір про звичайні збройні сили в Європі. Чиновник вказав, що необхідне для цього – виведення російських військ із Грузії і Молдови реально втілити в життя за два тижні, як це оцінюють експерти. Він наголосив, що країни альянсу негайно ратифікують адаптований договір, як тільки Росія виведе війська з Грузії і Молдови.
Договір про звичайні збройні сили в Європі підписали 1990 року члени НАТО та тодішнього Варшавського договору. Нині до нього входить 30 держав, включно з Україною. Договір передбачає обмеження кількості збройних сил у Європі, від Атлантичного океану до Уральських гір.
НАТО наполягає на виведені російських військ із Грузії і Молдови
Після ліквідації організації Варшавського договору і розпаду СРСР на окремі держави, учасники Договору про звичайні збройні сили уклали адаптований договір, який відображав ці зміни. Однак новий договір ратифікували тільки 4 країни – Україна, Росія, Білорусь і Казахстан. Члени НАТО заявили, що ратифікують документ тільки після того, як Москва виконає свої зобов''язання – виведе свої війська з Грузії і Молдови.
Кілька днів тому російський президент Владімір Путін підписав указ про призупинення участі Росії в Договорі про звичайні збройні сили в Європі. На думку експертів, таким чином Владімір Путін відповів на те, що США не сприйняли його пропозицію використати радіолокаційну станцію в Габалі в Азербайджані замість протиракетних систем у Польщі і Чехії.
Росія не бачить сенсу у новій конференції допоки НАТО не змінить свою позицію
Представники Росії вказують і на іншу причину – мовляв, договір, підписаний 1990 року, нині безнадійно застарів. Щоб знайти порозуміння з Москвою щодо Договору про звичайні збройні сили, НАТО закликало провести надзвичайну конференцію, на якій проаналізувати, як можна відновити договір. Але Росія не бачить сенсу в такій конференції, вказуючи, що подібний захід уже відбувся в червні у Відні і що конференція не потрібна, доки НАТО не змінить свою позицію.
Начальник одного з управлінь російського міністерства оборони Євгеній Бужинський заявив: «Ми хочемо мати угоду, яка більше відповідає реаліям сьогоднішнього дня. Як ми можемо перейти до цієї угоди? Якщо йти класичним шляхом, то треба, звичайно, ратифікувати адаптований договір, почекати, поки він набере чинності, і після цього розпочати процес адаптації адаптованого договору. Або є інший шлях – можна взагалі ухвалити політичне рішення, що і адаптований договір не відповідає реаліям сьогоднішнього дня, і розпочати консультації і переговори з нової угоди».
Такий коментар речник НАТО Джеймс Аппатурай назвав «некорисним». Водночас альянс, за словами прес-секретаря, вважає за потрібне, щоб почав діяти адаптований Договір про звичайні збройні сили в Європі. Чиновник вказав, що необхідне для цього – виведення російських військ із Грузії і Молдови реально втілити в життя за два тижні, як це оцінюють експерти. Він наголосив, що країни альянсу негайно ратифікують адаптований договір, як тільки Росія виведе війська з Грузії і Молдови.