Слова «безкоштовна медицина» викликають лише гірку іронічну посмішку у киян. Усі одноголосно стверджують, що платні послуги в безкоштовних державних медичних закладах – це буденна реальність у киян:
– «В Конституції написана декларація, але там немає гарантій реальних, тому лікування у нас фактично платне. Тому медицина не відповідає тому, що там написано (в Конституції). Має бути більш чітке визначення, що держава гарантує. Про це вже говорили і депутати, і Президент, про те, що змінювати треба».
– «Безкоштовної нема, звичайно, якщо хочемо просто лікуватися. Якщо лягаєш в лікарню, там є аптека і треба купувати ліки. Може якісь у них там є, а деякі треба купувати. Ну, я не часто даю гроші».
– «Мені особисто дали штучний клапан для серця. Звичайно, платили, але про це не говорять – бо неофіційно. А офіційно безкоштовно, то вони зробили операцію. І після цього був у лікарнях і всюди беруть гроші, особливо мене вразила клініка Стражеска, бо вони беруть за день 50 грн. за койкодень, а крім того треба купувати всі медикаменти».
– «ЇЇ нема й не буде. У них навіть вати нема. Я з села особисто. Перша медична допомога – у них немає нічого з собою. Ото так, їдеш в район, купуєш і сам себе забезпечуєш на всякий випадок. Село дуже бідує. Ви тут жируєте, вибачте за..., а у нас».
– «Коли навіть не було грошей, зі мною дівчина в палаті лежала, він сказав: «Знімай золоті сережки». В неї просто виходу не було, вона зняла і віддала, тому що треба було лікувати свою ж дитину. А коли я лежала в ЛОР відділенні – турун точки поставить, проколоти носа або поставити щоб виходили трубочки – на це все є свої тарифи і безкоштовної медицини у нас немає. Коли вже швидка допомога забирає, якщо ти там виживаєш і там тобі кажуть: «вчора на тебе потратили бинт і вату, так що будь ласка поверни». Якщо ти поступаєш в стаціонар, платиш за своє перебування в лікарні – тобі ще кажуть, що ти мусиш купити пральний порошок, господарське мило».
«Щоб пролікуватися у стаціонарі – потрібні гроші»
За словами, лікаря київської міської лікарні Яніни Вікторівни, в перелік безкоштовних входять такі послуги, як лабораторні дослідження, обслуговування лікарем і медперсоналом, а також потрібні медикаменти для надання першої невідкладної допомоги.
Яніна Вікторівна: «На першу допомогу і на перший день-два у нас в стаціонарі є все, але для того щоб пролікуватися у стаціонарі – потрібні гроші. Все-таки медицина – це заручник фармацевтичної промисловості. Наприклад, в нашому стаціонарі ми назначаємо наш антибіотик який є в нас. Якщо ми бачимо, що ефекту від нашого антибіотика, який в нас є, не буде, то ми рекомендуємо хворому купити більш дорогий антибіотик».
Єдиним виходом експерти називають обов’язкове «медичне страхування». Не дарма в народі з’явився навіть вислів «лікуватися за дарма – дарма лікуватися».
Матеріали до теми:
Дарую серце людям! Як в Україні розвивається донорство органів? ГРУПА КРОВІ НА РУКАВІ. ЯК РЕФОРМУВАТИ УКРАЇНСЬКЕ ДОНОРСТВО? Яке медичне страхування потрібне в Новій Україні і чиїм коштом?
– «В Конституції написана декларація, але там немає гарантій реальних, тому лікування у нас фактично платне. Тому медицина не відповідає тому, що там написано (в Конституції). Має бути більш чітке визначення, що держава гарантує. Про це вже говорили і депутати, і Президент, про те, що змінювати треба».
– «Безкоштовної нема, звичайно, якщо хочемо просто лікуватися. Якщо лягаєш в лікарню, там є аптека і треба купувати ліки. Може якісь у них там є, а деякі треба купувати. Ну, я не часто даю гроші».
– «Мені особисто дали штучний клапан для серця. Звичайно, платили, але про це не говорять – бо неофіційно. А офіційно безкоштовно, то вони зробили операцію. І після цього був у лікарнях і всюди беруть гроші, особливо мене вразила клініка Стражеска, бо вони беруть за день 50 грн. за койкодень, а крім того треба купувати всі медикаменти».
– «ЇЇ нема й не буде. У них навіть вати нема. Я з села особисто. Перша медична допомога – у них немає нічого з собою. Ото так, їдеш в район, купуєш і сам себе забезпечуєш на всякий випадок. Село дуже бідує. Ви тут жируєте, вибачте за..., а у нас».
– «Коли навіть не було грошей, зі мною дівчина в палаті лежала, він сказав: «Знімай золоті сережки». В неї просто виходу не було, вона зняла і віддала, тому що треба було лікувати свою ж дитину. А коли я лежала в ЛОР відділенні – турун точки поставить, проколоти носа або поставити щоб виходили трубочки – на це все є свої тарифи і безкоштовної медицини у нас немає. Коли вже швидка допомога забирає, якщо ти там виживаєш і там тобі кажуть: «вчора на тебе потратили бинт і вату, так що будь ласка поверни». Якщо ти поступаєш в стаціонар, платиш за своє перебування в лікарні – тобі ще кажуть, що ти мусиш купити пральний порошок, господарське мило».
«Щоб пролікуватися у стаціонарі – потрібні гроші»
За словами, лікаря київської міської лікарні Яніни Вікторівни, в перелік безкоштовних входять такі послуги, як лабораторні дослідження, обслуговування лікарем і медперсоналом, а також потрібні медикаменти для надання першої невідкладної допомоги.
Яніна Вікторівна: «На першу допомогу і на перший день-два у нас в стаціонарі є все, але для того щоб пролікуватися у стаціонарі – потрібні гроші. Все-таки медицина – це заручник фармацевтичної промисловості. Наприклад, в нашому стаціонарі ми назначаємо наш антибіотик який є в нас. Якщо ми бачимо, що ефекту від нашого антибіотика, який в нас є, не буде, то ми рекомендуємо хворому купити більш дорогий антибіотик».
Єдиним виходом експерти називають обов’язкове «медичне страхування». Не дарма в народі з’явився навіть вислів «лікуватися за дарма – дарма лікуватися».
Матеріали до теми:
Дарую серце людям! Як в Україні розвивається донорство органів? ГРУПА КРОВІ НА РУКАВІ. ЯК РЕФОРМУВАТИ УКРАЇНСЬКЕ ДОНОРСТВО? Яке медичне страхування потрібне в Новій Україні і чиїм коштом?