Із квітня, коли президент Росії Владімір Путін погрожував мораторієм на участь у Договорі про звичайні озброєння у Європі, мотивуючи це американською протиракетною загрозою у Європі, дещо змінилося. У понеділок керівник російської делегації у Відні Анатолій Іванов сказав агентству «Ройтерс», що Росія не оголошувала мораторій, але казала про призупинення виконання Договору.
За словами Антонова, Росія не грюкнула дверима, а запропонувала переговори. Керівник російської делегації сьогодні у Відні заявив: «Мусимо разом думати, як жити в такій ситуації і що маємо зробити, щоб у нас був ефективний режим контролю над звичайними озброєннями в Європі».
Позиція Росії щодо оголошення мораторію зазнала змін після того, як НАТО заявило, що Росія не може в односторонньому порядку призупинити участь у Договорі, бо це означало б, за ним же, пряме його порушення.
Росія повинна спершу вивести свої війська із Грузії і Молдови
Договір про звичайні озброєння у Європі був підписаний у 1990 році. Адаптований же у 1999 році документ ратифікувало лише 4 держави – Росія, Україна, Казахстан і Білорусь. А країни НАТО заявили, що ратифікують новий варіант Договору лише після виведення російських військ із Грузії і Молдови, а замінити їх у молдовському Придністров’ї мають багатонаціональні сили.
Помічник Держсекретаря США Денієл Фрід, який бере участь у віденській конференції, з приводу виведення російських військ сказав: «Це могло б бути зроблено швидко. Якщо так, ми б рухалися скоріше до ратифікації Договору про звичайні озброєння у Європі. Потім були б краще підготовлені до інших російських занепокоєнь. Але без допомоги росіян не в змозі зробити це. Вони мусять зробити свій внесок».
Але Москва до сьогодні відмовлялася зробити це та висувала свої вимоги. Олії у полум’я суперечностей підливають і плани Вашинґтона розмістити свої військові бази в Болгарії та Румунії та наміри США щодо ПРО у Східній Європі. З іншого боку, деякі експерти вважають, що Договір про звичайні озброєння у Європі після вступу низки східноєвропейських країн до НАТО безнадійно застарів.
У віденській конференції також бере участь Україна. Делегацію з Києва очолює постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Володимир Єльченко.
Матеріали до теми:
За останні 10 років обсяги торгівлі зброєю у світі зросли на третину
За словами Антонова, Росія не грюкнула дверима, а запропонувала переговори. Керівник російської делегації сьогодні у Відні заявив: «Мусимо разом думати, як жити в такій ситуації і що маємо зробити, щоб у нас був ефективний режим контролю над звичайними озброєннями в Європі».
Позиція Росії щодо оголошення мораторію зазнала змін після того, як НАТО заявило, що Росія не може в односторонньому порядку призупинити участь у Договорі, бо це означало б, за ним же, пряме його порушення.
Росія повинна спершу вивести свої війська із Грузії і Молдови
Договір про звичайні озброєння у Європі був підписаний у 1990 році. Адаптований же у 1999 році документ ратифікувало лише 4 держави – Росія, Україна, Казахстан і Білорусь. А країни НАТО заявили, що ратифікують новий варіант Договору лише після виведення російських військ із Грузії і Молдови, а замінити їх у молдовському Придністров’ї мають багатонаціональні сили.
Помічник Держсекретаря США Денієл Фрід, який бере участь у віденській конференції, з приводу виведення російських військ сказав: «Це могло б бути зроблено швидко. Якщо так, ми б рухалися скоріше до ратифікації Договору про звичайні озброєння у Європі. Потім були б краще підготовлені до інших російських занепокоєнь. Але без допомоги росіян не в змозі зробити це. Вони мусять зробити свій внесок».
Але Москва до сьогодні відмовлялася зробити це та висувала свої вимоги. Олії у полум’я суперечностей підливають і плани Вашинґтона розмістити свої військові бази в Болгарії та Румунії та наміри США щодо ПРО у Східній Європі. З іншого боку, деякі експерти вважають, що Договір про звичайні озброєння у Європі після вступу низки східноєвропейських країн до НАТО безнадійно застарів.
У віденській конференції також бере участь Україна. Делегацію з Києва очолює постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Володимир Єльченко.
Матеріали до теми:
За останні 10 років обсяги торгівлі зброєю у світі зросли на третину