Лондонська «Ґардіан» вважає, що «старі держави-члени ЄС викликали у новачків величезне почуття розчарування, ігноруючи їхні побоювання щодо безпеки і віддаючи перевагу власним зв’язкам з Росією, що випливає, насамперед, із укладених енергетичних угод, котрі, на їхню думку, гарантують надійність постачання». Ця англійська газета веде до того, що й інші пострадянські країни також відчувають тиск зсередини щодо переорієнтації в бік Росії «та відчувають себе покинутими Євросоюзом».
«Ґардіан» не сумнівається, що зростає тиск Росії на Грузію і Молдову через сепаратистські регіони — Південну Осетію, Абхазію і Придністров’я. Згадана газета нібито підтверджує підозри Заходу щодо секретних домовленостей Москви і Кишинева і наголошує, що «вірогідно, Молдова готова піддатися тискові Москви — частково заради залучення інвестицій, в яких вона дуже зацікавлена, у той час, як Захід , зокрема ЄС, не досить». Ця ж газета вбачає у виступах Росії проти плану ООН щодо Косова також і намагання Москви «мобілізувати своїх союзників-сепаратистів не лише в Грузії і Молдові, а й в українському Криму».
Чимало російських газет підігрівають інтерес до нібито існуючого секретного плану угоди між Москвою, Кишиневом та Тирасполем. А «Нєзавісімая Молдова» пише про те, що помічник Держсекретаря США по цьому регіону Девід Крамер висловив у Кишиневі побоювання з приводу того, що «вже більше року не ведуться переговори щодо Придністров’я у форматі 5+2».
Та ж «Ґардіан» вважає, що «нинішня конституційна криза в Україні погіршується відсутністю підтримки з боку Європейського Союзу, що дозволяє Росії просувати свої інтереси». Цей часопис звертає увагу на те, що нині питання для Києва стоїть ребром: «чи продовжить Україна взятий раніше курс на Захід, як того хочуть Ющенко і його союзниця часів Помаранчевої революції Юля Тимошенко, чи вона повернеться до стратегічного союзу з Росією, чого прагне Янукович і його команда».
Німецька «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» також вважає, що головна проблема нинішньої української кризи – це боротьба між двома таборами, промосковським і прозахідним. Газета також посилається на «київських спостерігачів, котрі вважають уже фактично невірогідним, що суперечка між «синіми», проросійською більшістю в парламенті, і «помаранчевим» президентом вирішиться на правовій основі».
«Ґардіан» не сумнівається, що зростає тиск Росії на Грузію і Молдову через сепаратистські регіони — Південну Осетію, Абхазію і Придністров’я. Згадана газета нібито підтверджує підозри Заходу щодо секретних домовленостей Москви і Кишинева і наголошує, що «вірогідно, Молдова готова піддатися тискові Москви — частково заради залучення інвестицій, в яких вона дуже зацікавлена, у той час, як Захід , зокрема ЄС, не досить». Ця ж газета вбачає у виступах Росії проти плану ООН щодо Косова також і намагання Москви «мобілізувати своїх союзників-сепаратистів не лише в Грузії і Молдові, а й в українському Криму».
Чимало російських газет підігрівають інтерес до нібито існуючого секретного плану угоди між Москвою, Кишиневом та Тирасполем. А «Нєзавісімая Молдова» пише про те, що помічник Держсекретаря США по цьому регіону Девід Крамер висловив у Кишиневі побоювання з приводу того, що «вже більше року не ведуться переговори щодо Придністров’я у форматі 5+2».
Та ж «Ґардіан» вважає, що «нинішня конституційна криза в Україні погіршується відсутністю підтримки з боку Європейського Союзу, що дозволяє Росії просувати свої інтереси». Цей часопис звертає увагу на те, що нині питання для Києва стоїть ребром: «чи продовжить Україна взятий раніше курс на Захід, як того хочуть Ющенко і його союзниця часів Помаранчевої революції Юля Тимошенко, чи вона повернеться до стратегічного союзу з Росією, чого прагне Янукович і його команда».
Німецька «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» також вважає, що головна проблема нинішньої української кризи – це боротьба між двома таборами, промосковським і прозахідним. Газета також посилається на «київських спостерігачів, котрі вважають уже фактично невірогідним, що суперечка між «синіми», проросійською більшістю в парламенті, і «помаранчевим» президентом вирішиться на правовій основі».