На Закарпатті зафіксували чергове зростання кількості хворих на жовтяницю. За словами головного лікаря обласної інфекційної лікарні Михайла Поляка, якщо в Україні захворюваність на гепатит А становить 25 випадків на 100 тисяч осіб, то в Закарпатті – 92.
Нерідко джерелом інфекції стає питна вода.
Михайло Поляк: «Перш за все, це спричинено водним фактором. Треба сказати, що водогони в Закарпатті старі, часто ламаються, дуже неякісна вода, і те, що вони дуже часто ламаються, теж дає додаткову загрузку. Вода після ремонту лише погіршується. Якщо брати індивідуальне водопостачання, то, в основному, закарпатці користуються поверхневими водами. Це теж фактор. Основний фактор зараження цією інфекцією – водний шлях».
Не спалах, а циклічне зростання – запевняють медики
Водночас фахівці Закарпатської санепідемстанції кажуть, що про спалах гепатиту А у області не йдеться. І навіть не варто називати питну воду причиною всіх бід, хоча вона і є одним із шляхів передавання захворювання.
Радше в Закарпатті зараз спостерігається циклічне зростання, каже обласний епідеміолог Світлана Оберемко: «Щодо вірусного гепатиту А: однозначно, спалаху цієї інфекції в Закарпатській області не зареєстровано. Проте ми фіксуємо черговий циклічний підйом захворюваності вірусного гепатиту А, середня його періодичність в області, за даними багаторічного ретроспективного аналізу, становить 5-6 років. Останній такий підйом у нас був у 2001 році, і з кінця 2005, початку 2006 року аналогічний підйом був прогнозований. І він виправдався: на кінець 2006 року і тепер ми маємо такі досить високі показники. Проте мова про спалах не йде».
Програма “Питна вода” не працює
Нині всього третина закарпатців беруть воду з централізованих систем, решта споживає воду з відкритих колодязів та джерел, до яких інфекції потрапляють дуже легко. Змінити цю статистику на користь очищеної води покликана спеціально розроблена й ухвалена програма «Питна вода Закарпаття».
Але, якщо торік на неї витратили з різних бюджетів понад 17 мільйонів гривень, то на цей рік використають втричі менше, каже заступник начальника житлово-комунального управління облдержадміністрації Микола Черненок: «На цей рік ситуація з фінансуванням за рахунок субвенції з Державного бюджету передбачається на суму 4 мільйонів гривень, і за програмою розвитку і реконструкції – трохи більше 2 млн. грн.. Це трохи менше, так Мінбуд України вирішив, а субвенція направлена на економічний розвиток і на енергозбереження, на ремонт і реконструкцію теплових мереж, котелень, – це після подій у Алчевську».
А тим часом усі фахівці сходяться на одному — аби ефективно боротися з інфекційними захворюваннями, в тому числі тими, що передаються питною водою, треба підвищувати культуру населення. І дають традиційні поради: якомога частіше мити руки, овочі, а ще пити кип’ячену воду.
Нерідко джерелом інфекції стає питна вода.
Михайло Поляк: «Перш за все, це спричинено водним фактором. Треба сказати, що водогони в Закарпатті старі, часто ламаються, дуже неякісна вода, і те, що вони дуже часто ламаються, теж дає додаткову загрузку. Вода після ремонту лише погіршується. Якщо брати індивідуальне водопостачання, то, в основному, закарпатці користуються поверхневими водами. Це теж фактор. Основний фактор зараження цією інфекцією – водний шлях».
Не спалах, а циклічне зростання – запевняють медики
Водночас фахівці Закарпатської санепідемстанції кажуть, що про спалах гепатиту А у області не йдеться. І навіть не варто називати питну воду причиною всіх бід, хоча вона і є одним із шляхів передавання захворювання.
Радше в Закарпатті зараз спостерігається циклічне зростання, каже обласний епідеміолог Світлана Оберемко: «Щодо вірусного гепатиту А: однозначно, спалаху цієї інфекції в Закарпатській області не зареєстровано. Проте ми фіксуємо черговий циклічний підйом захворюваності вірусного гепатиту А, середня його періодичність в області, за даними багаторічного ретроспективного аналізу, становить 5-6 років. Останній такий підйом у нас був у 2001 році, і з кінця 2005, початку 2006 року аналогічний підйом був прогнозований. І він виправдався: на кінець 2006 року і тепер ми маємо такі досить високі показники. Проте мова про спалах не йде».
Програма “Питна вода” не працює
Нині всього третина закарпатців беруть воду з централізованих систем, решта споживає воду з відкритих колодязів та джерел, до яких інфекції потрапляють дуже легко. Змінити цю статистику на користь очищеної води покликана спеціально розроблена й ухвалена програма «Питна вода Закарпаття».
Але, якщо торік на неї витратили з різних бюджетів понад 17 мільйонів гривень, то на цей рік використають втричі менше, каже заступник начальника житлово-комунального управління облдержадміністрації Микола Черненок: «На цей рік ситуація з фінансуванням за рахунок субвенції з Державного бюджету передбачається на суму 4 мільйонів гривень, і за програмою розвитку і реконструкції – трохи більше 2 млн. грн.. Це трохи менше, так Мінбуд України вирішив, а субвенція направлена на економічний розвиток і на енергозбереження, на ремонт і реконструкцію теплових мереж, котелень, – це після подій у Алчевську».
А тим часом усі фахівці сходяться на одному — аби ефективно боротися з інфекційними захворюваннями, в тому числі тими, що передаються питною водою, треба підвищувати культуру населення. І дають традиційні поради: якомога частіше мити руки, овочі, а ще пити кип’ячену воду.