Дитячий гамір на книжковому форумі – свідчення того, що таки є діти, які люблять читати, наслідуючи своїх батьків.
Діти хочуть читати добрі книжки
– Я люблю читати історичні книжки.
– Я про ангеликів, про дітей нечемних, які стають чемними.
Р.С.: А хто вдома читає?
– Мама і тато.
Р.С.: Книжки є вдома?
– Багато.
– А я люблю читати книжки, бо там багато малюнків.
Радіо Свобода поцікавилось і думкою батьків про ситуацію з дитячою книжкою в Україні.
– Сьогодні ситуація стала кращою, але хотілося б, щоб так було, як у Європі, щоб більше книг перекладалось.
Р.С.: Які Ваші критерії, коли Ви вибираєте книжку дитині?
– Зміст, а ще важливо оформлення, якість друку.
– Сьогодні так техніка пішла вперед, що важко чимось дитину здивувати, але вибираємо енциклопедії.
Українську сучасну дитячу книжку закордоном не знають
Організатори міжнародного симпозіуму у Львові, а це національний університет імені Івана Франка, громадські організації, зокрема Форум видавців, зазначали, що дітям необхідно пропонувати лише якісну книжку, а виховати любов до читання можуть лише батьки власним прикладом.
У симпозіумі з дослідження літератури для дітей та юнацтва беруть участь представники з 19-ти країн світу. У Львові вони знайомляться з українською дитячою книжкою. Президент форуму видавців Леся Коваль зауважила: «Коли діти почнуть більше читати, то наші автори розквітнуть, їх з’явиться більше».
«Ерудоване суспільство – це правильна держава»
За словами проректора національного університету імені Івана Франка Марії Зубрицької, діти, які читають, – це грамотне майбутнє держави, відтак і розумна влада та політики.
«Нам потрібне грамотне і ерудоване суспільство, яке читає і аналізує. Якщо воно аналізує, то робить правильний вибір, а це правильна держава», – наголошує Марія Зубрицька.
Найбільшу увагу дітлахів на симпозіумі привернули відомі музиканти, які читали їм свої улюблені книжки. Лідер «Океану Ельзи» Славко Вакарчук прочитав казку «Лис Микита». Послухати сина прийшов і батько, ректор національного університету імені Івана Франка – Іван Вакарчук, який пригадав, що читав його відомий син у дитинстві: «Він почав читати з двох з половиною рочків. Це були українські казки. Важливо, щоб це були гарні казки, ілюстрації. Для дитини потрібно, щоб її уява працювала».
Більшість видавців зазначали, що дитяча книжка нині конкурентна. Однак дуже малий вибір авторів. А ще дитячі світові книжки перекладають українською не з німецької чи англійської, а російської, тому переклад неякісний.
Учасники симпозіуму апелюватимуть до влади, щоб вона підтримувала дитячу українську книжку. Хоча ніхто так і не пригадав, щоб хтось із політиків чи чиновників під час інтерв’ю вдома похвалився своєю бібліотекою.
Діти хочуть читати добрі книжки
– Я люблю читати історичні книжки.
– Я про ангеликів, про дітей нечемних, які стають чемними.
Р.С.: А хто вдома читає?
– Мама і тато.
Р.С.: Книжки є вдома?
– Багато.
– А я люблю читати книжки, бо там багато малюнків.
Радіо Свобода поцікавилось і думкою батьків про ситуацію з дитячою книжкою в Україні.
– Сьогодні ситуація стала кращою, але хотілося б, щоб так було, як у Європі, щоб більше книг перекладалось.
Р.С.: Які Ваші критерії, коли Ви вибираєте книжку дитині?
– Зміст, а ще важливо оформлення, якість друку.
– Сьогодні так техніка пішла вперед, що важко чимось дитину здивувати, але вибираємо енциклопедії.
Українську сучасну дитячу книжку закордоном не знають
Організатори міжнародного симпозіуму у Львові, а це національний університет імені Івана Франка, громадські організації, зокрема Форум видавців, зазначали, що дітям необхідно пропонувати лише якісну книжку, а виховати любов до читання можуть лише батьки власним прикладом.
У симпозіумі з дослідження літератури для дітей та юнацтва беруть участь представники з 19-ти країн світу. У Львові вони знайомляться з українською дитячою книжкою. Президент форуму видавців Леся Коваль зауважила: «Коли діти почнуть більше читати, то наші автори розквітнуть, їх з’явиться більше».
«Ерудоване суспільство – це правильна держава»
За словами проректора національного університету імені Івана Франка Марії Зубрицької, діти, які читають, – це грамотне майбутнє держави, відтак і розумна влада та політики.
«Нам потрібне грамотне і ерудоване суспільство, яке читає і аналізує. Якщо воно аналізує, то робить правильний вибір, а це правильна держава», – наголошує Марія Зубрицька.
Найбільшу увагу дітлахів на симпозіумі привернули відомі музиканти, які читали їм свої улюблені книжки. Лідер «Океану Ельзи» Славко Вакарчук прочитав казку «Лис Микита». Послухати сина прийшов і батько, ректор національного університету імені Івана Франка – Іван Вакарчук, який пригадав, що читав його відомий син у дитинстві: «Він почав читати з двох з половиною рочків. Це були українські казки. Важливо, щоб це були гарні казки, ілюстрації. Для дитини потрібно, щоб її уява працювала».
Більшість видавців зазначали, що дитяча книжка нині конкурентна. Однак дуже малий вибір авторів. А ще дитячі світові книжки перекладають українською не з німецької чи англійської, а російської, тому переклад неякісний.
Учасники симпозіуму апелюватимуть до влади, щоб вона підтримувала дитячу українську книжку. Хоча ніхто так і не пригадав, щоб хтось із політиків чи чиновників під час інтерв’ю вдома похвалився своєю бібліотекою.