Досі Берлін доволі критично підходив до перспективи розміщення системи протиракетної оборони на Сході Європи, фактично поділяючи негативне ставлення Москви. Берлін закликав до відкритої дискусії, вважаючи, що Вашингтон не повинен робити таких важливих рішень в однобічному порядку і що треба більше консультуватися з Москвою.
Але на прес-конференції у державному департаменті Кондоліза Райс стверджувала, що це не однобічне рішення, що також і союзники по НАТО висловили бажання брати участь у протиракетному захисті.
Що ж до позиції Москви, то, за словами Райс, Холодної війни давно нема, і нинішня Росія – це не Радянський Союз, котрий міг побоюватися за свою обороноздатність у протистоянні Заходові. Єдине, на чому тоді погоджувалися обидві сторони, так це на бажанні уникнути обопільного знищення: «Ми живемо в іншому світі, і в цьому світі ми стоїмо перед малими ядерними загрозами, перед малими потенційними ракетними загрозами, наприклад, з боку Ірану. І у цьому іншому світі обмежена протиракетна оборона є стабілізуючим фактором», — сказала Райс.
Держсекретар США додала при цьому, що Вашингтон постійно консультується з Москвою на рівні міністрів оборони, доводячи, що система протиракетного захисту не може загрожувати Росії хоча б з причини вельми обмежених розмірів
США планують розташувати у Чехії радарну установку, а на території Польщі – 10 ракетних перехоплювачів.
Міністр Штайнмайєр заявив, що він цілком поділяє думку держсекретаря США. Крім партнерства їх пов’язує ще й особиста дружба. Вони зверталися одне до одного по імені. Штайнмайєр вважає, що «потреба Америки захиститися від можливих загроз від ракет далекого радіусу дії цілком легітимна і ми повинні поставитися до цього з повагою».
Між тим, каже німецький міністр закордонних справ, з іншого питання Сполучені Штати висловили розуміння того, що якщо система протиракетної оборони розміщується у Європі, то природно, що у Європі з цього приводу починаються дискусії: «То ж ми, як держава, що головує нині у Європейському Союзі, зацікавлені в тому, щоб європейські позиції були гармонізовані і максимально зближені».
Принаймні, позиції Берліна та Вашингтона з питання систем ПРО у Європі стали максимально наближеними одна до одної, як з’ясувалося на прес-конференції у держдепартаменті. До речі, ще один учасник прес-конференції, Хав’єр Солана, керівник зовнішньої політики Європейського Союзу, висловив упевненість у тому, що дискусії, згадані Штайнмайєром, згодом зменшать побоювання Росії та Європи щодо протиракетної оборони.
Але на прес-конференції у державному департаменті Кондоліза Райс стверджувала, що це не однобічне рішення, що також і союзники по НАТО висловили бажання брати участь у протиракетному захисті.
Що ж до позиції Москви, то, за словами Райс, Холодної війни давно нема, і нинішня Росія – це не Радянський Союз, котрий міг побоюватися за свою обороноздатність у протистоянні Заходові. Єдине, на чому тоді погоджувалися обидві сторони, так це на бажанні уникнути обопільного знищення: «Ми живемо в іншому світі, і в цьому світі ми стоїмо перед малими ядерними загрозами, перед малими потенційними ракетними загрозами, наприклад, з боку Ірану. І у цьому іншому світі обмежена протиракетна оборона є стабілізуючим фактором», — сказала Райс.
Держсекретар США додала при цьому, що Вашингтон постійно консультується з Москвою на рівні міністрів оборони, доводячи, що система протиракетного захисту не може загрожувати Росії хоча б з причини вельми обмежених розмірів
США планують розташувати у Чехії радарну установку, а на території Польщі – 10 ракетних перехоплювачів.
Міністр Штайнмайєр заявив, що він цілком поділяє думку держсекретаря США. Крім партнерства їх пов’язує ще й особиста дружба. Вони зверталися одне до одного по імені. Штайнмайєр вважає, що «потреба Америки захиститися від можливих загроз від ракет далекого радіусу дії цілком легітимна і ми повинні поставитися до цього з повагою».
Між тим, каже німецький міністр закордонних справ, з іншого питання Сполучені Штати висловили розуміння того, що якщо система протиракетної оборони розміщується у Європі, то природно, що у Європі з цього приводу починаються дискусії: «То ж ми, як держава, що головує нині у Європейському Союзі, зацікавлені в тому, щоб європейські позиції були гармонізовані і максимально зближені».
Принаймні, позиції Берліна та Вашингтона з питання систем ПРО у Європі стали максимально наближеними одна до одної, як з’ясувалося на прес-конференції у держдепартаменті. До речі, ще один учасник прес-конференції, Хав’єр Солана, керівник зовнішньої політики Європейського Союзу, висловив упевненість у тому, що дискусії, згадані Штайнмайєром, згодом зменшать побоювання Росії та Європи щодо протиракетної оборони.