За словами міністра з надзвичайних ситуацій Нестора Шуфрича, над цим наразі працює група депутатів. Представники ж антикризової коаліції твердять: Президент матиме ті повноваження, які прописані в українській Конституції.
Закиди президентської сторони, що уряд та більшість наступає на повноваження глави держави у царині зовнішньої політики, антикризовики відкидають. Представник Партії регіонів Тарас Чорновіл заявив:“Нам весь час згадують, що Президент керує зовнішньою політикою, але нам не згадують двох інших нюансів. У Конституції записано: Верховна Рада формує зовнішню політику, визначає її, і вона є головною у формуванні зовнішньої політики. Далі, Президент керує, а далі уряд, здійснює реалізацію зовнішньої політики. І тому позиція Тарасюка, який пробував себе протиставляти уряду, була відверто Конституційною”.
Тарас Чорновіл зазначає, що Закон “Про Кабінет Міністрів” розмежував повноваження Президента та Прем’єра. Що ж стосується норми закону, за якою кандидатури міністрів закордонних справ та оборони на затвердження парламенту може подавати і коаліція, то, на думку регіонала, до цього навряд чи дійде. За словами Чорновола, проблемною зоною української Конституції, де можуть виникнути різночитання залишається структура місцевого самоврядування та регіональної політики.
В очікуванні цивілізованого розлучення двох інститутів влади
Тим часом, у Секретаріаті Президента звинувачують уряд у блокаді щодо призначення керівників місцевих адміністрацій. Яких, за українським законодавством, призначають за поданням Кабінету Міністрів. Заступник голови Секретаріату Віктор Бондар заявив: “Ми отримали ситуацію, коли за декілька місяців з боку уряду ми практично не отримували документів щодо призначення глав районних державних адміністрацій. Незважаючи на те, що глави обласних державних адміністрацій виконали свою функцію і належним чином до уряду направили документи щодо кандидатів на заняття таких вакантних посад. На жаль, на рівні уряду блокуються пропозиції, які б давали можливість розв‘язати ситуацію по кадровим призначенням”.
На думку політолога Костя Бондаренка, аби цілковито розмежувати повноваження Президента та Кабінету Міністрів, потрібно ухвалити відповідний закон: “Таким чином відбулося б цивілізоване розлучення двох інститутів влади. Після вступу в дію змін до Конституції, Президент – це окремий інститут влади, який не можна віднести ні до виконавчої, ні до представницької влади, це просто Президент. Його права та обов’язки потрібно прописати”.
Наразі ж Президент звернувся до Конституційного Суду із поданням щодо визнання Закону “Про Кабінет Міністрів” неконституційним.
Матеріали до теми:
Президент і Кабінет Міністрів продовжують з’ясовувати стосунки. Тепер – у судах. У коаліції з’явилася тріщина? Дострокові парламентські вибори: міф чи реальність? Від битви за Закон про Кабмін до війни за зміну зовнішньополітичного курсу України. Закон «Про Кабмін»: протистояння триває. Антикризовики знову взялися за Конституційний Суд. Прем’єр пропонує Конституційному Суду припинити розгляд подання про неконституційність заборони йому переглядати політичну реформу.