Багато це чи мало? Голова асоціації книговидавців України Олександр Афонін каже: «Середнє споживання книжки становить десь 3—4 книжки на душу населення. Власне українські видання — десь 0,5-0,6, це максимум. Все інше привозне. Більшість районних містечок не має книгарень. Але люди читають».
Бідний асортимент
Причому в регіонах читають не менше, ніж у Києві. Так вважає керівник проекту «Книжка року» Костянтин Родик. Але є перекоси з наповненням книжкового ринку, бідність асортименту, каже він: «Для регіонів, які мають давні видавничі традиції, як-от Харків, Львів, Одеса, це менш характерно. А, скажімо, десь у Вінниці чи Полтаві — це значною мірою так».
А поза тим читати є що. Про це свідчить той же таки короткий список претендентів на «Книжку року — 2006». Скажімо, в номінації «Красне письменство» за перемогу змагаються прозові книжки Валерія Шевчука, Василя Портяка, Тараса Прохаська, поезія Василя Герасим’юка та Василя Голобородька. Великий вибір української та зарубіжної класики, літературознавства, дитячої літератури.
Тон задає дитяча книжка
За дослідженнями фонду «Відродження», у вересні минулого року українськомовна дитяча книжка вперше випередила російськомовну, посівши більше від половини ринку.
Та й узагалі не все так похмуро, вважає письменниця Ірен Роздобудько: «Відбувається величезний вибух в українській сучасній прозі. Українські письменники є класними, вони збирають величезні зали, їх чекають… Я багато регіонів об’їздила. Люди шалено люблять своїх письменників».
Нагородження переможців «Книжки року — 2006» відбудеться 24 лютого в «Українському домі».
Приходьте!