Краєвиди Березанщини...
Жителі Березанщини проблему сміття вирішують по-різному: хтось вивозить пакети з відходами до найближчого контейнера, а хтось — до найближчого соснового лісу. Як наслідок, замість грибів та ягід — пляшки, одяг і навіть арматура.
Це скоріше сміттєзвалище, а не ліс, із сумом розповідає місцевий житель Юрій Петецький: «Я не знаю, як це назвати. Чи вади виховання, чи культура у нас така масова? Люди просто звалюють сміття, і в цьому смітті все, що завгодно, можна знайти. Навіть органічне, те, що можна було залишити на городі як добриво, — все викидається в ліс. Але це перегниє, це не страшно. А от скло бите, пляшки, якісь там памперси… Ми колись зібрали, хотіли спалити, а воно не горить. Я думаю: чому воно не горить? А там унітази биті! Буквально все, що можна з хати винести. З цим потрібно щось робити!»
Як відучити смітити?
На риторичне запитання, що робити, знає відповідь сільський голова Віталій Онищук. Навесні вивозити побутові відходи з села буде трактор.
Лісове озеро... |
Однак це вирішить лише частину проблеми. Найголовніше, вважає Віталій Євгенович, відучити людей смітити.
А з цим взагалі важко — адже розмови та заклики не допомагають, а застосовувати до тих, хто викидає сміття в ліс, якісь санкції сільський голова не має права, каже Онищук: «Вивозять, вивалюють у посадку. Я їх ловлю. Я зловив. Він каже: ну і добре, виписуй штраф. А я не маю права виписати штраф, я можу лише скласти акт і передати в екологію. Екологія може виписати штраф на 50 гривень. Він каже: мені дешевше заплатити цей штраф 50 гривень, ніж вивести сміття на сміттєзвалище і заплатити там. У нас штрафи за це дуже малі. Він вивезе 10 разів, ліс засмітить, а зловлять його лише раз, і він заплатить штраф у 50 гривень».
Спроб організувати суботники для прибирання лісу було декілька. Люди зібралися лише раз — зі всього села небайдужих виявилося лише шестеро. А тим часом купи сміття у лісі зростають.
Матеріали до теми:
Сміттєпереробний завод як панацея. Чисто там, де скаржаться.