Інструментом, за допомогою якого Тризубий Стас (до речі, росіянин за походженням) робив українську Україну, була пісня, а жанром — насамперед сатира. Його творчість — своєрідний зріз українського життя останніх 18 років — від 1989-го, коли пісні барда уперше пролунали на всю країну в рамках першого ж фестивалю «Червона Рута»:
Побачити наочно то можна лиш у нас — наш повний, остаточний, запланований, керований, та ще й перебудований АБЗАЦ!
Проте не лише гумор був сильною стороною унікального таланту Тризубого Стаса. Його пісні могли бути й гнівними…
А в Чигирині розрили поле свині — там по святині бульдозери гудуть, де замість Бога — «свєтлая дорога», із тих, що так нікуди й не ведуть!
…а також — ліричними та філософськими:
Мить, секунда, хвилина, година, тільки вчора родилась дитина, а завтра це вже поважна людина, чийсь батько й дід. Ходить маятник крок за кроком, день за днем, а потім рік за роком, і навіть не встигнеш кліпнути оком — вгаса твій слід…
В одному з інтерв’ю Тризубий Стас казав, що в будь-якому разі залишиться у виграші: або в Україні стане краще жити, або його пісні завжди залишатимуться актуальними.
Сьогодні вони актуальні, як ніколи, кажуть шанувальники таланту митця.
