Після зустрічі у Давосі з президентом Азербайджану Ільгамом Алієвим Віктор Янукович заявив: наповнивши нафтопровід Баку — Тбілісі —Джейхан, Азербайджан буде зацікавлений у нових ринках збуту нафти. На думку українського прем’єра, тут якраз доречним може бути нафтогін Одеса-Броди.
До Одеси, за словами Віктора Януковича, нафта доставлятиметься або танкерами з грузинської Супси, або ж через нафтопровід, який можна протягти дном Чорного моря. Віктор Янукович вважає, що Росія, Казахстан i компанія Shell, яка працює в Казахстані, також зацікавлені в нових шляхах транспортування нафти до Європи.
Енергетична незалежність? Таким чином — іще не скоро
Поряд із посиленням ролі України у світі як транзитної держави, Віктор Янукович вбачає в реалізації цього проекту ще один незаперечний для держави плюс, а саме: зміцнення її енергетичної незалежності: «Питання зниження постачання енергоносіїв із Росії на український ринок стояло й стоятиме постійно. Ми прагнутимемо до збільшення власного видобутку енергоресурсів і на території України, i на територіях інших країн. Також Україна має намір залучати енергоресурси з інших країн, насамперед, із держав Каспійського басейну».
Натомість багато експертів без захоплення зреагували на ініціативу українського прем’єра. Як заявила в інтерв’ю Радіо Свобода Ганна Царенко, економіст Центру досліджень CASE-Україна, якщо такий проект і здійсниться, то у віддаленій перспективі: «Є багато умов, щоб нафтопровід запрацював. Це і добудова від Супси до Одеси, добудова від Бродів до Словаччини і Польщі, і третій фактор — це наповнення нафтопроводу. Щоб вони були, то це мають бути, звичайно, інвестори, які у це вкладуть гроші».
Для Януковича Росія — понад усе?
Тим часом голова українського уряду на сесії «Енергетика-2007: нова ера нафтополітики» Світового економічного форуму у Давосі заявив, що Україна може об’єднати зусилля Росії та Європи зі збільшення поставок енергоносіїв на європейські ринки.
Київ ставиться до цього питання, за словами Віктора Януковича, «з погляду партнерських відносин із Росією», з необхідності будувати ці відносини на взаємовигідних умовах. Нагадаю, що до пропонованого консорціуму для транспортування неросійської нафти поза межами території Росії Янукович усе-таки хотів би залучити й Москву, надійність якої Європа тепер ставить під серйозний сумнів.
До Одеси, за словами Віктора Януковича, нафта доставлятиметься або танкерами з грузинської Супси, або ж через нафтопровід, який можна протягти дном Чорного моря. Віктор Янукович вважає, що Росія, Казахстан i компанія Shell, яка працює в Казахстані, також зацікавлені в нових шляхах транспортування нафти до Європи.
Енергетична незалежність? Таким чином — іще не скоро
Поряд із посиленням ролі України у світі як транзитної держави, Віктор Янукович вбачає в реалізації цього проекту ще один незаперечний для держави плюс, а саме: зміцнення її енергетичної незалежності: «Питання зниження постачання енергоносіїв із Росії на український ринок стояло й стоятиме постійно. Ми прагнутимемо до збільшення власного видобутку енергоресурсів і на території України, i на територіях інших країн. Також Україна має намір залучати енергоресурси з інших країн, насамперед, із держав Каспійського басейну».
Натомість багато експертів без захоплення зреагували на ініціативу українського прем’єра. Як заявила в інтерв’ю Радіо Свобода Ганна Царенко, економіст Центру досліджень CASE-Україна, якщо такий проект і здійсниться, то у віддаленій перспективі: «Є багато умов, щоб нафтопровід запрацював. Це і добудова від Супси до Одеси, добудова від Бродів до Словаччини і Польщі, і третій фактор — це наповнення нафтопроводу. Щоб вони були, то це мають бути, звичайно, інвестори, які у це вкладуть гроші».
Для Януковича Росія — понад усе?
Тим часом голова українського уряду на сесії «Енергетика-2007: нова ера нафтополітики» Світового економічного форуму у Давосі заявив, що Україна може об’єднати зусилля Росії та Європи зі збільшення поставок енергоносіїв на європейські ринки.
Київ ставиться до цього питання, за словами Віктора Януковича, «з погляду партнерських відносин із Росією», з необхідності будувати ці відносини на взаємовигідних умовах. Нагадаю, що до пропонованого консорціуму для транспортування неросійської нафти поза межами території Росії Янукович усе-таки хотів би залучити й Москву, надійність якої Європа тепер ставить під серйозний сумнів.
