Американські аналітики відзначають звуження економічної свободи у переважній більшості досліджуваних країн світу. За їхніми оцінками, економіки лише семи країн можна вважати повністю вільними. Водночас іще 23 держави вони відносять до категорії «переважно вільних». Серед них лише дві східноєвропейські держави — Естонія та Литва. Україна ж із економічного погляду — «переважно не вільна».
Проблеми Східної Європи
Причини низького рейтингу посткомуністичних держав пояснила в інтерв’ю для Радіо Свобода один із авторів звіту Даніелла Маркгейм: «Багато держав Східної Європи й надалі розв’язують проблеми корупції, в них важко розпочинати бізнес, зберігається значний рівень економічного регулювання, значна присутність держави в економіці. Усі ці фактори впливають на рейтинг та погіршують його».
Більшість пострадянських країн, зокрема Україна та Росія, отримали високі оцінки їхньої фіскальної та монетарної політики. Експерти, зокрема, відзначають низький рівень податків у цих державах та відсутність цінового регулювання.
Корупція як засаднича проблема
Водночас однією з головних проблем не лише України, а й інших держав Східної Європи, за оцінками американських дослідників, залишається високий рівень корупції.
«Корупція є фундаментальною проблемою. Вона впливає на всі аспекти економічного життя. І цей показник впливатиме на загальний рейтинг економічної свободи, оскільки він відчутний усюди: чи ви йдете до крамниці, чи намагаєтесь отримати кредит, чи хочете продати товар або отримати роботу — корупція впливає на все. І це також відбивається на інших показниках, оскільки вона позначається на цінах, на всіх аспектах економічної політики. Отже, я вбачаю значний взаємозв’язок між високим рівнем корупції та низьким рівнем економічної свободи», — вважає дослідниця.
Серед інших проблемних показників для посткомуністичних держав експерти відзначають слабку захищеність прав інтелектуальної власності та суттєві перешкоди для іноземних інвесторів.
Економічна свобода — це заможність громадян
Як наголошується у звіті Фонду «Спадщина», всі держави повинні прагнути розширити свою економічну свободу, оскільки це підвищуватиме заможність їхніх громадян. Адже, за висновком експертів, у вільніших економіках вищі темпи економічного зростання та нижчі рівні інфляції й безробіття.
Водночас Даніелла Маркгейм відзначає, що зростання економічної свободи призводить і до розширення свободи політичної: «Існує значний взаємозв’язок між розширенням економічної свободи та кращим забезпеченням політичних свобод. Якщо надавати людям можливість ухвалювати власні рішення та здійснювати їх у власному житті, вони починають цінувати свої надбання — їхній будинок стає важливим для них, як і їхня робота. І чим більше люди усвідомлюють це, тим більше вони намагатимуться їх захищати та будуть підтримувати ті політичні сили, які здійснюють і політичні реформи».
