Квадратні будинки із плоскими дахами поряд із хмарочосами. Функціональні меблі та обмаль декоративного оздоблення в інтер’єрі. Панування геометричних форм і сіро-біло-чорних кольорів. Так мали б виглядати міста ще 80 років тому, якби суспільство сприйняло концепцію школи „Баугауз” об’єднати архітектуру, дизайн та мистецтво.
З німецької „бау” означає „будова”, а „гауз” – „дім”. Тож у перекладі, наче масло масляне: „дім-будова”. І найбільшу увагу у школі „Баугауз” приділяли архітектурі. Фото у початковий період розвитку школи значення не мало, адже у післявоєнний час придбати фотоапарат не могли ні студенти, ні професори.
Митці „Баугауз” зацікавились світлиною і розпочали свої експерименти, які можна побачити на виставці у художньому музеї. Мистецтвознавець Людмила Лисенко Радіо Свобода сказала: “Це фотовиставка, саме тому що, може, таким першим технічним інструментом у руках художника став фотоапарат, потім камера. Сьогодні ми вже маємо комп’ютерний дизайн, нет-арт. Але ці основи, які оформилися у Європі як школа, це дуже важливо”.
Ілюстрація азбуки художнього дизайну
Засновник і перший директор „Баугауз” Вальтер Гропіус прагнув розвинути креативне мислення в архітектурі промисловості для виробництва практичного оригінального приладдя. Згодом фотограф Курт Кранц отримав патент на створення великих плакатів і широкоформатної реклами. У тексті опису до винаходу було таке: „Рекламні зображення мають дивовижну силу впливу, розташовані просто неба”. Нинішнє втілення ідеї Курта Кранца – бігборди.
Мистецтвознавець Людмила Лисенко про унікальність ідей “Баугауз” сказала: “Виставка є ілюстрацією азбуки художнього дизайну. Сьогодні люди цією азбукою володіють, але і нині ми не маємо такої школи, де б люди просто від ”а” до “я” отримували необхідні знання із художнього дизайну. Начебто ідеї, які народились на цій землі, повернулись у такому оформленні школи”.
Водночас школу звинувачували у поширенні комуністичних ідей. У 1933 націонал-соціалісти обшукали „Баугауз” і арештували студентів. А через кілька місяців на конференції викладачі розпустили школу. Багато з них емігрували до США, де розвивали „інтернаціональний стиль” в архітектурі, який став символом капіталізму. Відомий приклад – Сігрем білдінг, хмарочос у Нью-Йорку. Це модерна будівля зі сталі і скла, тонована у колір віскі.
З німецької „бау” означає „будова”, а „гауз” – „дім”. Тож у перекладі, наче масло масляне: „дім-будова”. І найбільшу увагу у школі „Баугауз” приділяли архітектурі. Фото у початковий період розвитку школи значення не мало, адже у післявоєнний час придбати фотоапарат не могли ні студенти, ні професори.
Митці „Баугауз” зацікавились світлиною і розпочали свої експерименти, які можна побачити на виставці у художньому музеї. Мистецтвознавець Людмила Лисенко Радіо Свобода сказала: “Це фотовиставка, саме тому що, може, таким першим технічним інструментом у руках художника став фотоапарат, потім камера. Сьогодні ми вже маємо комп’ютерний дизайн, нет-арт. Але ці основи, які оформилися у Європі як школа, це дуже важливо”.
Ілюстрація азбуки художнього дизайну
Засновник і перший директор „Баугауз” Вальтер Гропіус прагнув розвинути креативне мислення в архітектурі промисловості для виробництва практичного оригінального приладдя. Згодом фотограф Курт Кранц отримав патент на створення великих плакатів і широкоформатної реклами. У тексті опису до винаходу було таке: „Рекламні зображення мають дивовижну силу впливу, розташовані просто неба”. Нинішнє втілення ідеї Курта Кранца – бігборди.
Мистецтвознавець Людмила Лисенко про унікальність ідей “Баугауз” сказала: “Виставка є ілюстрацією азбуки художнього дизайну. Сьогодні люди цією азбукою володіють, але і нині ми не маємо такої школи, де б люди просто від ”а” до “я” отримували необхідні знання із художнього дизайну. Начебто ідеї, які народились на цій землі, повернулись у такому оформленні школи”.
Водночас школу звинувачували у поширенні комуністичних ідей. У 1933 націонал-соціалісти обшукали „Баугауз” і арештували студентів. А через кілька місяців на конференції викладачі розпустили школу. Багато з них емігрували до США, де розвивали „інтернаціональний стиль” в архітектурі, який став символом капіталізму. Відомий приклад – Сігрем білдінг, хмарочос у Нью-Йорку. Це модерна будівля зі сталі і скла, тонована у колір віскі.