Білорусь -- вибори до місцевих рад.
15 січня 2007 р.
Це не завадило ЦВК повідомити, що явка на виборах склала майже 80 %.
Вибори не були вільними
За голосуванням спостерігали активісти Білоруського Гельсінкського комітету. Представник організації Алег Гулак говорить про непрозорість кампанії, численні порушення, застосування адміністративного ресурсу: «Зараз ми можемо сказати, що маємо попередні підсумки перебігу виборів по всій Білорусі – незважаючи на те, що декілька кандидатів від демократичних сил стали депутатами, це ніяк не міняє оцінки цього процесу, який я свідомо не можу назвати виборами, тому що вони не відповідали і білоруському праву, і міжнародним стандартам».
За словами пана Гулака, не відповідало закону і формування виборчих комісій, у які не допустили представників політичних партій, і реєстрація кандидатів, і обмеження опозиції в агітації, і масове дострокове голосування – 25% від загальної кількості виборців. Нарешті, в останні дні перед виборами заарештували кілька десятків активістів, які брали активну учать у кампанії, в тому числі кандидатів у депутати.
Опозиція знала, що так буде, тому що це не перша подібна виборча кампанія, організована вертикаллю влади за зразком радянських часів, говорить опозиційний лідер Віктор Івашкевич: «Це взагалі не вибори, тому і результатів від них немає жодних. У Білорусі фальсифікується сама процедура підрахунку голосів. Тому ми використали цю кампанію лише як агітаційну. Використали цей ресурс для пропаганди своїх ідей».
«Влада абсолютно не впевнена»
За словами лідера опозиції, екс-кандидата в президенти Аляксандра Мілінкевіча, місцеві ради в Білорусі взагалі не мають якихось помітних повноважень, але попри це влада не давала проводити агітацію, арештовували місцевих активістів опозиції, зокрема заважали діяльності самого пана Мілінкевіча як довіреної особи: «Я оцінив би позицію влади як дуже агресивну. Не розумію, чого вона так злякалася. У Білорусі немає місцевого самоврядування, депутати нічого не значать. Так заважали зібранням, поширенню інформації – це знак того, що влада абсолютно не впевнена».
На думку пана Мілінкевіча, білоруська опозиція використала цю кампанію для поширення альтернативної інформації, хоча в цілому діяла не дуже ефективно.