Загальновизнано, що початок року – найкращий час для складання планів. Взагалі, звичка до планування дуже допомагає в житті. Планування дисциплінує, виховує цілеспрямованість, відповідальність. А ще – це добрий спосіб налаштуватися на роботу після тривалого відпочинку. Адже всі свята колись закінчуються.
З плануванням пов’язане і таке модне поняття як тайм-менеджмент, тобто керування часом. Бо ж нестача часу – типова проблема сучасної людини, на неї скаржаться навіть частіше, ніж на нестачу грошей. Почати організацію свого часу фахівці радять з того, що упродовж тижня вести записи, скільки часу і на що ви витрачаєте, зробити, так би мовити, фотографію свого дня. Адже, якщо не знаєш, на що витрачаєш час, не зможеш його й економити. І тут може виявитися багато цікавого. Наприклад, що по кілька годин на день ми витрачаємо на порожні телефонні розмови, перекури, „каву”, „зависання” в інтернеті, і тому справді важливі речі зробити не встигаємо.
Навіщо економити час, якщо немає чим його заповнити?
Наступний крок після аналізу своїх записів – уже саме планування. На перший погляд здається, що спланувати свій день і навіть тиждень зовсім не складно. Але тут слід врахувати кілька важливих речей. Насамперед, плануючи, потрібно визначити пріоритети, виділити головне, термінове, те, що треба зробити неодмінно. Наступний момент. Не варто планувати таку кількість справ, з якою неможливо впоратися фізично. Від цього продуктивність вашої праці лише падатиме. І обов’язково потрібно лишати час на відпочинок. Досвідчені люди радять також не робити свій план надто щільним, не планувати все з точністю до хвилини, лишати „простір для маневру”. Адже щодня в наші плани втручається купа непередбачених обставин. Тож не треба сварити себе, якщо щось не виходить, не вписується в наші чіткі та, здавалося б, бездоганні графіки. Життя складніше за будь-які плани і схеми. Але якщо нам не вдається здійснити якісь важливі пункти своїх планів, варто замислитись:чому так сталося? Якщо з незалежних від нас причин, то картати себе – річ абсолютно марна. Це треба просто прийняти як даність, можливо, щось врахувати на майбутнє. Якщо ж винні ми самі, спробуємо проаналізувати, що нам завадило і чого бракувало: часу, здібностей, сили волі, бажання? І наостанок ще одне, можливо, найважливіше зауваження. Не забуваймо, що планування, організація часу — не самоціль. Це лише засіб для досягнення мети. Адже нащо економити час, якщо немає чим його заповнити?
З плануванням пов’язане і таке модне поняття як тайм-менеджмент, тобто керування часом. Бо ж нестача часу – типова проблема сучасної людини, на неї скаржаться навіть частіше, ніж на нестачу грошей. Почати організацію свого часу фахівці радять з того, що упродовж тижня вести записи, скільки часу і на що ви витрачаєте, зробити, так би мовити, фотографію свого дня. Адже, якщо не знаєш, на що витрачаєш час, не зможеш його й економити. І тут може виявитися багато цікавого. Наприклад, що по кілька годин на день ми витрачаємо на порожні телефонні розмови, перекури, „каву”, „зависання” в інтернеті, і тому справді важливі речі зробити не встигаємо.
Навіщо економити час, якщо немає чим його заповнити?
Наступний крок після аналізу своїх записів – уже саме планування. На перший погляд здається, що спланувати свій день і навіть тиждень зовсім не складно. Але тут слід врахувати кілька важливих речей. Насамперед, плануючи, потрібно визначити пріоритети, виділити головне, термінове, те, що треба зробити неодмінно. Наступний момент. Не варто планувати таку кількість справ, з якою неможливо впоратися фізично. Від цього продуктивність вашої праці лише падатиме. І обов’язково потрібно лишати час на відпочинок. Досвідчені люди радять також не робити свій план надто щільним, не планувати все з точністю до хвилини, лишати „простір для маневру”. Адже щодня в наші плани втручається купа непередбачених обставин. Тож не треба сварити себе, якщо щось не виходить, не вписується в наші чіткі та, здавалося б, бездоганні графіки. Життя складніше за будь-які плани і схеми. Але якщо нам не вдається здійснити якісь важливі пункти своїх планів, варто замислитись:чому так сталося? Якщо з незалежних від нас причин, то картати себе – річ абсолютно марна. Це треба просто прийняти як даність, можливо, щось врахувати на майбутнє. Якщо ж винні ми самі, спробуємо проаналізувати, що нам завадило і чого бракувало: часу, здібностей, сили волі, бажання? І наостанок ще одне, можливо, найважливіше зауваження. Не забуваймо, що планування, організація часу — не самоціль. Це лише засіб для досягнення мети. Адже нащо економити час, якщо немає чим його заповнити?