Наталія Вікуліна Слухати:
Брюссель, 20 грудня 2006 (RadioSvoboda.Ua) – Голова Комітету Європарламенту у зв''язках з Туреччиною, депутат від Нідерландів Йоост Лагендейк висловив розчарування з приводу того, що Єврокомісія у нових ідеях щодо Європейської політики сусідства не робить різниці між країнами, які мають шанс коли-небудь вступити до Євросоюзу, та країнами, які такої перспективи не мають. Цю думку європарламентар висловив в інтерв''ю Радіо Свобода.
Йоост Лагендейк
Особисто я думаю, що Євросоюзу слід зробити дві стратегії щодо сусідства. Одну – для країн, які, навіть якщо це забере якийсь час, мають перспективу членства. Цей список включатиме Україну, Білорусь і Молдову. Друга політика сусідства має стосуватися тих країн, які є нашими сусідами, але які не мають перспективи членства. Я сподівався, що Єврокомісія з''ясує це питання, і це недобре продовжувати розглядати Україну під тим самим кутом зору, що й Марокко, чи Йорданію, чи Єгипет. Тому що, як на мене, ці країни перебувають у різних позиціях. Знову ж таки, навіть якщо це займе якийсь час перед тим, як Україна зможе розпочати переговори про членство. То ж я розчарований тим, що Єврокомісія не робить цієї різниці. Тому що я думаю, зміст політики сусідства зміниться, як тільки буде визнано, що певні країни мають перспективу членства, а інші – ні.
Р.С.: Нещодавно Євросоюз вирішив частково заморозити переговори з Туреччиною про вступ до ЄС. Чи не може невдача Анкари якимось чином вплинути на можливу перспективу Києва розпочати з Брюсселем переговори про членство в Євросоюзі?Й.Л.: Рішення про те, чи надавати Україні статус кандидата, Євросоюз, за моїми підрахунками, не ухвалюватиме впродовж наступних пару років, тому що ЄС не раз чітко заявляв, що займатиметься вступом Туреччини і майбутнім входженням західно-балканських країн. Я думаю, що слід окремо дивитися на ці речі. Тобто, Євросоюз займатиметься нинішніми кандидатами – Туреччиною і західно-балканськими державами. Також, на мою думку, ми повинні розвивати більш послідовну політику стосовно України та її відносин з Євросоюзом. Я вважаю неправильною ідею, що кандидатство чи майбутній вступ України до ЄС залежить від переговорів, які веде з Євросоюзом Туреччина. Це різні речі. Причина, чому Євросоюз не надає Україні статус кандидата, не має нічого спільного з проблемами Туреччини. За політичним розрахунком ЄС не надає нині кандидатський статус жодній країні, незалежно від ситуації в Україні чи від переговорів з Туреччиною. Я сподіваюся, що ми повернемося до цього питання в майбутньому, за 5—10 років.
