Обидва томи містять перелік усіх знайдених на сьогодні перекладів Григорія Кочура з 29 мов і 33 літератур світу, його оригінальних віршів, літературо- та перекладознавчих досліджень, інтерв’ю, листів. У першій частині – чимало рідкісних фотографій і факсиміле “Життєпису Григорія Кочура” його дрібним, але охайним почерком. Прикметно, що друга частина завершується резюме шістнадцятьма мовами, в тому числі такими рідкісними й екзотичними для України, як перська, вірменська, в’єтнамська чи латинська.
Перекладач Володимир Житник вважає, що “Біобібліографічний покажчик” – це найповніше і найкраще “про незабутнього Григорія Кочура”. Він також звернув увагу присутніх, використовуючи поетичні рядки, на те, що “між Марсом і Юпітером стогне сумна планета”, на відсутність премії імени цього славного перекладача:
“От мені здається, що в нас теж між Марсом і Юпітером є прогалина, де мала б бути ця планета, але її поки що немає. Я маю на увазі те, що в нас є премія Максима Рильського, Миколи Лукаша, але не маємо премії Григорія Кочура”.
Говорить директор наукової бібліотеки Львівського національного університету імени Івана Франка, голова редакційної колегії цього видання Богдан Якимович:
“Людина рівня Григорія Порфировича – це огром. Це, як я собі уявляю, величезна планета, яку не можна вповні оцінити, не маючи специфічного путівника. Саме такими путівниками для велетів думки і праці є біобібліографічні покажчики. І чим ретельніше їх укладати, тим краще видно таланти наших великих людей, які, без сумніву, чекають, щоб ми таку шану їм віддали”. Доктор філологічних наук, професор перекладу Київського національного університету імени Тараса Шевченка Олександр Чередниченко зазначив, що ми звикли до поняття “літературний пам’ятник”.
“А мені здається, що якби одного чудового дня з’явилося поняття “біобібліографічний пам’ятник”, то до кола таких видань можна було б цілком віднести оцей двотомник, який сьогодні презентується”.
Для професора Вадима Скуратівського “Біобібліографічний покажчик” Григорія Кочура є найкращою книжкою 2006 року:
“Ну, може, в найближчі місяці ще щось з’явиться. Річ у тім, що для мене ця сама книга є свідченням того, що цей світ, попри всі свої політичні і інші інциденти, все ж таки повертається до якоїсь норми”. Всі, хто виступив на вечорі, підтримали ідею створення Кочурівської енциклопедії і заснування премії імени Григорія Кочура.
Перекладач Володимир Житник вважає, що “Біобібліографічний покажчик” – це найповніше і найкраще “про незабутнього Григорія Кочура”. Він також звернув увагу присутніх, використовуючи поетичні рядки, на те, що “між Марсом і Юпітером стогне сумна планета”, на відсутність премії імени цього славного перекладача:
“От мені здається, що в нас теж між Марсом і Юпітером є прогалина, де мала б бути ця планета, але її поки що немає. Я маю на увазі те, що в нас є премія Максима Рильського, Миколи Лукаша, але не маємо премії Григорія Кочура”.
Говорить директор наукової бібліотеки Львівського національного університету імени Івана Франка, голова редакційної колегії цього видання Богдан Якимович:
“Людина рівня Григорія Порфировича – це огром. Це, як я собі уявляю, величезна планета, яку не можна вповні оцінити, не маючи специфічного путівника. Саме такими путівниками для велетів думки і праці є біобібліографічні покажчики. І чим ретельніше їх укладати, тим краще видно таланти наших великих людей, які, без сумніву, чекають, щоб ми таку шану їм віддали”. Доктор філологічних наук, професор перекладу Київського національного університету імени Тараса Шевченка Олександр Чередниченко зазначив, що ми звикли до поняття “літературний пам’ятник”.
“А мені здається, що якби одного чудового дня з’явилося поняття “біобібліографічний пам’ятник”, то до кола таких видань можна було б цілком віднести оцей двотомник, який сьогодні презентується”.
Для професора Вадима Скуратівського “Біобібліографічний покажчик” Григорія Кочура є найкращою книжкою 2006 року:
“Ну, може, в найближчі місяці ще щось з’явиться. Річ у тім, що для мене ця сама книга є свідченням того, що цей світ, попри всі свої політичні і інші інциденти, все ж таки повертається до якоїсь норми”. Всі, хто виступив на вечорі, підтримали ідею створення Кочурівської енциклопедії і заснування премії імени Григорія Кочура.