Голод у світі – сотні мільйонів людей сьогодні голодують.

Ще у 1996 році та при розробці програми Тисячоліття у 2000 році ООН планувала до 2015 скоротити кількість голодуючих у світі наполовину. Але на початку роботи Всесвітнього продовольчого саміту в Римі цього понеділка Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (скорочено ФАО) мусить констатувати, що за десять років вдалося скоротити кількість голодуючих у країнах третього світу лише на три мільйони. На кінець десятирічного періоду Всесвітньої програми боротьби з цією бідою голодуючих у світі нараховується понад 850 мільйонів – більшість у країнах третього світу, 820 мільйонів; 25 мільйонів у країнах з перехідною економікою, включно з понад одним мільйоном в Україні та 9-ма мільйонами голодуючих в розвинутих країнах світу.

Марґаріта Флорес, голова комітету ФАО з продовольчої безпеки, каже:

"Ми стоїмо перед великим викликом. Боротьба з голодом не стала такою успішною, як ми очікували. Реально це є головне питання нашої зустрічі – обговорити, що ми маємо насправді і які наші зобов‘язання, котрі ФАО має докласти на підтримку урядів. Але найголовніше – у чому відмінності здійснених у цьому напрямку урядових рішень".

Згідно із річним звітом ФАО успіхи у боротьбі з голодом на пострадянських теренах нерівномірні. В країнах СНД нараховується приблизно 21 мільйон голодуючих. Найменше їх у Білорусі, Росії та Україні – близько 3%. А найскладніша ситуація в Казахстані, Таджикистані і Узбекистані. У двох останніх країнах центральної Азії спостерігається навіть погіршення ситуації. У Таджикистані голодує понад 60% населення , в Узбекистані – більше, як чверть населення країни. Марґаріта Флорес відзначає:

"Тут ми маємо скорочення бідності в сільських районах і зростання її в містах. Це означає міграцію бідняків до міст. Тому ми мусимо вирішувати проблему сільських районів".

Продовольча і сільськогосподарська організація ООН відзначає успіхи у скороченні кількості голодуючих в Грузії, Азербайджані та Киргизстані. ФАО вважає, що тут вирішальними факторами виявилися економічні реформи і політична стабільність.