Першу в світі кафедру досліджень української діаспори відкрили в Національному університеті «Острозька академія».

Чотири роки тому на базі університету «Острозька академія» спільно з Українським історичним товариством було започатковано Інститут досліджень української діаспори. Однак створення кафедри досліджень діаспори – прогресивний крок, який матиме великий практичний результат, бо дозволить залучити до досліджень студентів, каже завідувачка кафедри, кандидат історичних наук Алла Атаманенко:

«У нас ще можна почути фразу: «легко любити Україну з-за кордону, а пожили б ви тут…». Але наші люди ще мало знають, що зробила діаспора в світі для України, і яке значення має діаспора для України. А нашим студентам просто необхідні такі знання – щоб економісти знали про доробок діаспори в галузі економіки, політологи – в політології, а історики могли окреслити цей доробок у загальному. І головне – щоб всі вони поширювали цю інформацію…».

Діаспора – унікальне явище, частина української історії

Президентом кафедри став голова Українського історичного товариства і Світової наукової ради при Світовому конгресі українців, редактор журналу «Український історик», голова історичної секції української вільної академії наук США, професор Любомир Винар. Ця людина, яка багато років присвятила вивченню різних етносів Сполучених Штатів Америки, будучи багаторічним керівником етнічного центру при Кентському державному університеті, упродовж усього свого життя своїми історичними працями доводила, що українська діаспора є невід’ємною, інтегральною частиною української історії.

Любомир Винар: «І ця частина дотепер не була належно вивчена в науковому аспекті. Діаспора – унікальне явище, і це частина нашої української історії. Діаспора поділяється на західну і східну, вона має свою організаційну структуру, видання. І це явище потрібно об’єктивно вивчити. В Острозькій академії існує повне розуміння цієї проблеми».

Читати лекції вже зголосилися закордонні науковці

В Острозькій академії вже відбулися дві міжнародних конференції, присвячені діаспорі, за результатами яких видані 2 томи наукових записок. У конференціях брали участь представники як західної, так і східної діаспори – із Росії, Білорусі, Естонії, Польщі, Сполучених Штатів та Австралії.

Відтепер і студенти долучаться до досліджень ролі українців у розвитку інженерної і гуманітарної думки за кордоном, створенні новітніх технологій і найцікавіших винаходів світу. Допомагатиме у цьому українським науковцям наукова рада Світового конгресу українців та Спілка українських університетських професорів.

Наукова база для досліджень, зібрана в бібліотеці Острозької академії за сприяння закордонних українців, нараховує близько тисячі закордонних українських видань, починаючи з повоєнних років. А читати тут лекції вже зголосилися науковці з Польщі, Німеччини, США та Австралії.