Міліція робить все, щоб не було бійки
Під час заходів вдалося уникнути серйозних провокацій та сутичок між прихильниками й противниками УПА. Напередодні Шевченківський суд Києва ухвалив рішення про заборону акції на Хрещатику усім, хто подавав відповідні заявки. Попри це, представники лівих сил – насамперед ПСПУ та КПУ, а також молодіжної організації “Прорив” – заявляли про намір перешкодити маршу ветеранів УПА за будь-яку ціну. Однак міліція встановила на Майдані Незалежності кордон, що відділив супротивні сторони одну від одної. Начальник Оболонського ГУ МВС України в м. Києві підполковник Костенко запевнив кореспондента Радіо Свобода:
“Міліція робить все, щоб виконати рішення суду – щоб не зійшлися ліві й праві, щоб не було бійки. Акції на Хрещатику не дозволили нікому. Лівим дозволили збиратися біля Арки Дружби народів, а правим – іти до Михайлівської площі, а потім – до Софійської”.
Ветерани УПА та учасники маршу не намагалися прорватися на Хрещатик і в конфлікт з міліцією не вступали. Вони пройшли вулицею Софійською до Михайлівської площі й поклали квіти до пам’ятника жертвам голодомору.
Де є народ там повинні бути й служителі Церкви
Після покладання квітів учасники маршу перемістились на Софійську площу, де відбувся молебень, який відслужили спільно священики різних українських церков. Отець Михайло Нескуз з парафії УГКЦ міста Червонограда пояснив свою участь у заході власною громадянською і духовною позицією українського священика.
Отець Михайло Нескуз: “Де є народ, де є відстоювання правди, там повинні бути й служителі Церкви, яка відстоює свободу народу і повне розірвання кайданів. Тому що поки ми фактично ще рабами залишаємось: еліта дивиться на вказівки північно-східного сусіда. Тому кожен служитель Церкви, який любить Україну, мусить бути там, де виборюють правду, свободу народу”.
Ультраправі хлопці завдають шкоду для УПА
По закінченні молебню відбувся політичний мітинг. На ньому виступили народні депутати України Левко Лук’яненко, Євген Гірник, лідер ВО “Свобода” Олег Тягнибок та інші. Учасники мітингу ухвалили звернення до Президента Віктора Ющенка з вимогами надання ветеранам УПА статусу борців за незалежність України та скасування свята 23 лютого і встановлення замість нього Дня українського війська 14 жовтня.
Олег Тягнибок: “Що нам, українцям, до того, що десь там у 1918-му році під Нарвою і Псковом Червона Армія боролася з прусаками? До України ніякого відношення це не має”.
Чи вдалося цілковито уникнути провокацій? Деякі учасники мітингу вважають, що ні. Саме як провокацію вони сприйняли дії окремих груп ультраправого спрямування, наприклад, молодих людей з символікою Української національно-трудової партії. Вони пройшли через Софійську площу воєнізованим маршем, піднявши руки у привітанні, схожому на фашистське. Серед учасників мітингу лунали припущення, що таким чином вони створюють картинку на тему “фашистські прихильники УПА” для якихось телеканалів та інформаційних агенцій. Член правління Інституту “Республіка” Володимир Чемерис вважає, що такі дії завдають ветеранам УПА більшої шкоди, ніж акції лівих опонентів.
Володимир Чемерис: “Сьогодні, на жаль, ветерани УПА не змогли пройти по центру Києва, тому що їм заважали дві сили. З одного боку, проросійські і “прогресивні” так звані сили. Але це ще півбіди. Питання в тому, що є так звані ультраправі, які мають таку символіку і мають такі наміри, які не відрізняються дуже сильно від намірів прогресивних соціалістів і “Прориву”. Тож картинка, яка буде показана по телебаченню, дасть зрозуміти кожному телеглядачу, що прибічники УПА – це є фашисти. Хоча самі упівці воювали як проти червоних, так і проти коричневих. Мені здається, що ці ультраправі хлопці роблять набагато більшу шкоду для УПА, ніж будь-які інші чинники”.
Не обійшлося без проблем і по інший бік міліцейського кордону. Утім, це були проблеми трохи іншого характеру. Так, за порушення правопорядку на Хрещатику та Бессарабці міліція затримала 12-х прихильників КПУ та 10 прихильників ПСПУ.
Під час заходів вдалося уникнути серйозних провокацій та сутичок між прихильниками й противниками УПА. Напередодні Шевченківський суд Києва ухвалив рішення про заборону акції на Хрещатику усім, хто подавав відповідні заявки. Попри це, представники лівих сил – насамперед ПСПУ та КПУ, а також молодіжної організації “Прорив” – заявляли про намір перешкодити маршу ветеранів УПА за будь-яку ціну. Однак міліція встановила на Майдані Незалежності кордон, що відділив супротивні сторони одну від одної. Начальник Оболонського ГУ МВС України в м. Києві підполковник Костенко запевнив кореспондента Радіо Свобода:
“Міліція робить все, щоб виконати рішення суду – щоб не зійшлися ліві й праві, щоб не було бійки. Акції на Хрещатику не дозволили нікому. Лівим дозволили збиратися біля Арки Дружби народів, а правим – іти до Михайлівської площі, а потім – до Софійської”.
Де є народ там повинні бути й служителі Церкви
Після покладання квітів учасники маршу перемістились на Софійську площу, де відбувся молебень, який відслужили спільно священики різних українських церков. Отець Михайло Нескуз з парафії УГКЦ міста Червонограда пояснив свою участь у заході власною громадянською і духовною позицією українського священика.
Отець Михайло Нескуз: “Де є народ, де є відстоювання правди, там повинні бути й служителі Церкви, яка відстоює свободу народу і повне розірвання кайданів. Тому що поки ми фактично ще рабами залишаємось: еліта дивиться на вказівки північно-східного сусіда. Тому кожен служитель Церкви, який любить Україну, мусить бути там, де виборюють правду, свободу народу”.
Ультраправі хлопці завдають шкоду для УПА
По закінченні молебню відбувся політичний мітинг. На ньому виступили народні депутати України Левко Лук’яненко, Євген Гірник, лідер ВО “Свобода” Олег Тягнибок та інші. Учасники мітингу ухвалили звернення до Президента Віктора Ющенка з вимогами надання ветеранам УПА статусу борців за незалежність України та скасування свята 23 лютого і встановлення замість нього Дня українського війська 14 жовтня.
Олег Тягнибок: “Що нам, українцям, до того, що десь там у 1918-му році під Нарвою і Псковом Червона Армія боролася з прусаками? До України ніякого відношення це не має”.
Чи вдалося цілковито уникнути провокацій? Деякі учасники мітингу вважають, що ні. Саме як провокацію вони сприйняли дії окремих груп ультраправого спрямування, наприклад, молодих людей з символікою Української національно-трудової партії. Вони пройшли через Софійську площу воєнізованим маршем, піднявши руки у привітанні, схожому на фашистське. Серед учасників мітингу лунали припущення, що таким чином вони створюють картинку на тему “фашистські прихильники УПА” для якихось телеканалів та інформаційних агенцій. Член правління Інституту “Республіка” Володимир Чемерис вважає, що такі дії завдають ветеранам УПА більшої шкоди, ніж акції лівих опонентів.
Не обійшлося без проблем і по інший бік міліцейського кордону. Утім, це були проблеми трохи іншого характеру. Так, за порушення правопорядку на Хрещатику та Бессарабці міліція затримала 12-х прихильників КПУ та 10 прихильників ПСПУ.