Чимало легенд є про бойову майстерність українських запорожців. І не лише в Україні. Розповідають, наприклад, що в японських самураїв був стиль «п’яний козак», запозичений саме з українського бойового мистецтва. Знавці кажуть, що в давнину «спасом» володіли запорозькі розвідники — один, свідомо увійшовши в такий стан, коли відкриваються надприродні здібності, міг спокійно вступити в поєдинок із десятком бусурманів. В історії України було чимало видатних діячів, котрі опанували це мистецтво, —старокиївські князі, козацькі гетьмани Сагайдачний та Дорошенко, кошовий отаман Сірко. За радянських часів на військові традиції козаків-характерників наклали табу, хоч деякі елементи «спасу» застосовували і радянські військові.
Геннадій Поляков
Геннадій Поляков, який працює керівником Дніпропетровської регіональної школи українського бойового мистецтва «Спас-Штурм», каже, що «спас» раніше був мистецтвом для вибраних.
«Колись «спас» — це була таємнича боротьба, яка не давалась загалу. Але зараз ті часи, коли «спас» уже можна давати великій кількості людей. Тому у 1999-ому році з’явилась експериментальна група з цього бойового мистецтва. Зараз в нашій школі десь хлопців 150».
Найменшому вихованцеві пана Геннадія — три рочки. На тренування він ходить разом із мамою. Хлопці Геннадія Полякова вирізняються з-поміж своїх однолітків стриманістю і врівноваженістю. Тренер каже, що приходять вони до нього не лише відпрацьовувати прийоми боротьби. На відміну від східних одноборств, де основна увага — на техніку ударів, «спас» —ще й спосіб життя. Він включає і пісню, і молитву, і лицарський кодекс честі — використовувати силу можна тільки на добро. Геннадій Поляков:
«Я дуже багато спілкуюсь з хлопцями. Задаю їм запитання, навіщо вони приходять. І уже багато відповідей йде про те, що вони приходять, щоб захищати не тільки себе, а й своїх друзів, свою родину, свою батьківщину».
Українські Брюси Лі тренуються у власноруч пошитих шароварах. Від вишиванок, задля зручності, довелося відмовитись — їх замінили на звичайні футболки. Навчатись же «спасу», каже пан Геннадій треба не менше 7-ми років. Пройшовши підготовку учень здобуває звання молодика, далі — шість ступенів вишколу, які включають вивчення основ бойового мистецтва, медицини, народних звичаїв. І тільки тоді — іспит на козака. Однак це не так вже й складно, каже пан Геннадій:
«Спас побудований на природних рухах людини, тому він дуже легко дається до навчання».
І все ж система бою «спас» у наш час залишається малодослідженою. Питання про визнання українського рукопашу національним видом спорту — за профільним міністерством. «Спасівці» сподіваються на позитивне рішення. А тим часом — експериментують. Цього року в групі пана Геннадія вперше з’явилась дівчина.
Геннадій Поляков«Колись «спас» — це була таємнича боротьба, яка не давалась загалу. Але зараз ті часи, коли «спас» уже можна давати великій кількості людей. Тому у 1999-ому році з’явилась експериментальна група з цього бойового мистецтва. Зараз в нашій школі десь хлопців 150».
Найменшому вихованцеві пана Геннадія — три рочки. На тренування він ходить разом із мамою. Хлопці Геннадія Полякова вирізняються з-поміж своїх однолітків стриманістю і врівноваженістю. Тренер каже, що приходять вони до нього не лише відпрацьовувати прийоми боротьби. На відміну від східних одноборств, де основна увага — на техніку ударів, «спас» —ще й спосіб життя. Він включає і пісню, і молитву, і лицарський кодекс честі — використовувати силу можна тільки на добро. Геннадій Поляков:
«Я дуже багато спілкуюсь з хлопцями. Задаю їм запитання, навіщо вони приходять. І уже багато відповідей йде про те, що вони приходять, щоб захищати не тільки себе, а й своїх друзів, свою родину, свою батьківщину».
Українські Брюси Лі тренуються у власноруч пошитих шароварах. Від вишиванок, задля зручності, довелося відмовитись — їх замінили на звичайні футболки. Навчатись же «спасу», каже пан Геннадій треба не менше 7-ми років. Пройшовши підготовку учень здобуває звання молодика, далі — шість ступенів вишколу, які включають вивчення основ бойового мистецтва, медицини, народних звичаїв. І тільки тоді — іспит на козака. Однак це не так вже й складно, каже пан Геннадій:
«Спас побудований на природних рухах людини, тому він дуже легко дається до навчання».
І все ж система бою «спас» у наш час залишається малодослідженою. Питання про визнання українського рукопашу національним видом спорту — за профільним міністерством. «Спасівці» сподіваються на позитивне рішення. А тим часом — експериментують. Цього року в групі пана Геннадія вперше з’явилась дівчина.