Станіслав Лем- Дійсно, уся польська наукова фантастика довгий час перебувала в тіні Станіслава Лема. Не сталося через те їй нічого поганого, тому, що це була дуже інспіруюча тінь. Треба було помірятись із літературою високого рівня. Тому що він до меж неможливого наповнив змістом цю гілку технологічної фантастики.
У Станіслава Лема ми бачимо не тільки захоплення технікою та технологією. Він майстер тонкого дотепу, натяків, філософських теорій. Як Ви сприймаєте творчість Лема з цього погляду?
- Лем має шалено багатий доробок. У ньому виділяється кілька течій. На мій погляд, найбільш інспіруючою була фантастика з елементами гротеску. Тому що там була політична сатира. Особливістю польської фантастики в той час стало щось таке, що трохи дивно названо соціологічною фантастикою. Бо в дійсності це була політична фантастика. Не можна було інакше назвати явище, що викривало дійсність Народної Польщі. Тут маю на думці такі твори Лема, як "Футурологічний конгрес", "Подорожі Ійона Тихого". Також "Кіберіада" була неповторними явищем у світовій фантастиці.
- Станіслав Лем народився у Львові. У його творчості, хоч би у "Високому Замку", впізнаємо його родинне місто, що було сумішшю культур, традицій багатьох народів. Який, на Вашу думку, вплив на творчість Лема мав Львів?
- Я хочу згадати про оповідання "Клініка переміни", єдиний сучасний твір, якому Лем дав дозвіл існувати в польській літературі після 1956 року. Дія цього твору відбувається саме у Львові. Але це можуть зрозуміти тільки ті, хто дуже добре знають Львів. Вони зможуть за певними географічними ознаками розшифрувати його. Подібно є з іншими творами Лема із трилогії "Невтрачений час". У так званій Народної Польщі абсолютно не можна було навіть натякати на свої з''вязки зі Львовом. Напевне він почував себе сином цієї львівської cyмішi культур. Але за своїм вибором вiн вважав себе громадянином світу. Колишній Львів залишився тільки в його пам’яті.