Науковці відкривають нові поховання жертв сталінізму.

Коли нацисти окупували Поділля восени 1941 року, вони провели ексгумацію масових поховань на околиці Вінниці: з‘ясувалось, у братській могилі лежали жертви сталінських репресій тридцятих років. Серед них люди різного віку, різних соціальних прошарків. Фотографії останків, елементи одягу, взуття, особистих речей обійшли усі видання Другого Рейху і дивом збереглися до наших днів. Пожовклу сторіночку однієї з берлінських газет мені показує колишній військовий прокурор України, нині - один з керівників міжвідомчої комісії з досліджень сталінізму Андрій Амонс. За його словами, в архівах СБУ вдалося знайти документи, за якими визначено місця поховання українців і поляків – жертв сталінських репресій. Але не всі ці місця доступні для досліджень:

“У Херсоні подібне поховання знищене, вся земля вивезена і забудована будівлями. Там щось знайти і довести вже неможливо. У Харкові і Києві ще можна знайти такі місця, справжні братські могили. Я знайшов

документи, які показали наступну картину: у Биківні, інших місцинах бульдозерами знімали землю, переривали ці могили, щось знаходили – ґудзики, радянські копійки – і знову заривали ці могили. А перед тим, зразу після війни, по таких братських могилах “пройшлися” мародери: правоохоронці їх не зупиняли, наказу не було. Могили грабувались, докази причетності НКВД – знищувались. Але ми знаходимо докази, працюємо на місцях поховань. Час сідати за документи”.

Документи, за словами пана Амонса, не тільки підкріплять знайдені на розкопках речі і фрагменти тіл: науковці не виключають, що географія поховань жертв сталінських репресій на теренах України значно ширша, ніж видається нині. Документи, що зберігаються в архівах СБУ, вивчено – час опрацьовувати архіви колишнього НКВД у Москві. Але доступ туди для українських науковців закритий.