На сході та заході України є різні уявлення про державу, шляхи її розвитку, ставлення до української та російської мов, історичного минулого.
Так, у Львові існує стереотип, що донеччани та луганчани – «совки», що на сході процвітає криміналітет, а ось себе галичани називають «європейцями». Тим часом «східняки» переконані, що саме вони «годують» усю Західну Україну, і називають галичан «бандерівцями» і «фашистами».
Цікаво, що цими стереотипами «забиті» голови літніх людей, які не були ані в Луганську, ані в Донецьку і, навпаки, у Львові. А ось молодь більше мандрує Україною і менше зважає на якісь міфи.
Молодь зі сходу не відчувала ворожого ставлення у Львові
Збереження традицій, релігійної культури у Львові вразило студентів зі сходу та півдня України, які Великдень провели у місті Лева. Молоді люди не відчували ворожого ставлення до себе з боку львів’ян – навіть коли між собою розмовляли російською. Хоча перед поїздкою у Західну Україну чимало знайомих, які тут не бували, попереджали, щоб говорили у «бандерівському» місті лише українською.
Які стереотипи про Львів, галичан зокрема, виділили молоді люди?
– Про Західну Україну у нас на сході кажуть, що тут не люблять москалів, що краще не спілкуватись російською мовою, бо можуть виникнути конфлікти. Але ми просто йшли і між собою розмовляли, запитали, як знайти пам’ятник, і нам жінка все розповіла і сказала, що добре, що ми приїхали у Львів. До нас усі ставились ввічливо і привітно;
– Я не дуже вірила якимсь стереотипам, бо вважаю, що спершу маю приїхати, побачити. Поки сама не побачу, то не повірю;
– Багато у нас розповідають, що у Західній Україні не люблять російськомовних, що прийдеш до магазину і запитаєш російською, то не дадуть відповідь. Такого тут немає, і люди навіть більш привітні, ніж у нас;
– Різниця між західною та південною Україною дуже велика. Для прикладу, я навчаюсь у Мелітополі, там усі розмовляють російською, хоча там переважають українські школи;
– Я з Луганщини. Там культура «килими на стінах і самовари на столах». У нас немає такої культури, як тут. У нас одна держава, і нам усім потрібно об’єднуватись і будувати разом сильну країну;
– Для мене неприємно порівнювати схід і захід, а взагалі Західна Україна – це щось цілком для мене окреме. Я не сприймаю українську мову.
Розкол нації роблять політики
Про те, які існують стереотипи у Львові про «східняків», я поцікавилась у молодих львів’ян.
– У мене не було стереотипів про схід. Я там бував і був у Криму, спілкувався з людьми. Ніхто мене там не побив, і в нас ніхто їх не побив. Саме політики роблять оцей розкол нації;
– У нас немає таких стереотипів про схід чи південь України. Мене здивувало, що люди з Запоріжжя розповідали, що не розуміють, чому потрібно запроваджувати другу державну мову. Вони скаржились, що у Запоріжжі немає україномовного середовища. Можливо, цей стереотип про російську мову на сході та півдні неправдивий.
Чим краще житимуть люди у своїй країні, чим успішнішою буде Україна, тим менш помітними будуть якісь стереотипи, а на регіональні відмінності ніхто й не зважатиме, зазначили чимало моїх співрозмовників.
А ще вони переконані, що саме приватне спілкування, мандрівка державою розвіює неправдиві уявлення один про одного. Нині людей сходу та заходу об’єднують злидні, несправедливість у державі і шлях у нікуди.
Так, у Львові існує стереотип, що донеччани та луганчани – «совки», що на сході процвітає криміналітет, а ось себе галичани називають «європейцями». Тим часом «східняки» переконані, що саме вони «годують» усю Західну Україну, і називають галичан «бандерівцями» і «фашистами».
Цікаво, що цими стереотипами «забиті» голови літніх людей, які не були ані в Луганську, ані в Донецьку і, навпаки, у Львові. А ось молодь більше мандрує Україною і менше зважає на якісь міфи.
Молодь зі сходу не відчувала ворожого ставлення у Львові
Збереження традицій, релігійної культури у Львові вразило студентів зі сходу та півдня України, які Великдень провели у місті Лева. Молоді люди не відчували ворожого ставлення до себе з боку львів’ян – навіть коли між собою розмовляли російською. Хоча перед поїздкою у Західну Україну чимало знайомих, які тут не бували, попереджали, щоб говорили у «бандерівському» місті лише українською.
Які стереотипи про Львів, галичан зокрема, виділили молоді люди?
– Про Західну Україну у нас на сході кажуть, що тут не люблять москалів, що краще не спілкуватись російською мовою, бо можуть виникнути конфлікти. Але ми просто йшли і між собою розмовляли, запитали, як знайти пам’ятник, і нам жінка все розповіла і сказала, що добре, що ми приїхали у Львів. До нас усі ставились ввічливо і привітно;
– Я не дуже вірила якимсь стереотипам, бо вважаю, що спершу маю приїхати, побачити. Поки сама не побачу, то не повірю;
– Багато у нас розповідають, що у Західній Україні не люблять російськомовних, що прийдеш до магазину і запитаєш російською, то не дадуть відповідь. Такого тут немає, і люди навіть більш привітні, ніж у нас;
– Різниця між західною та південною Україною дуже велика. Для прикладу, я навчаюсь у Мелітополі, там усі розмовляють російською, хоча там переважають українські школи;
– Я з Луганщини. Там культура «килими на стінах і самовари на столах». У нас немає такої культури, як тут. У нас одна держава, і нам усім потрібно об’єднуватись і будувати разом сильну країну;
– Для мене неприємно порівнювати схід і захід, а взагалі Західна Україна – це щось цілком для мене окреме. Я не сприймаю українську мову.
Розкол нації роблять політики
Про те, які існують стереотипи у Львові про «східняків», я поцікавилась у молодих львів’ян.
– У мене не було стереотипів про схід. Я там бував і був у Криму, спілкувався з людьми. Ніхто мене там не побив, і в нас ніхто їх не побив. Саме політики роблять оцей розкол нації;
– У нас немає таких стереотипів про схід чи південь України. Мене здивувало, що люди з Запоріжжя розповідали, що не розуміють, чому потрібно запроваджувати другу державну мову. Вони скаржились, що у Запоріжжі немає україномовного середовища. Можливо, цей стереотип про російську мову на сході та півдні неправдивий.
Чим краще житимуть люди у своїй країні, чим успішнішою буде Україна, тим менш помітними будуть якісь стереотипи, а на регіональні відмінності ніхто й не зважатиме, зазначили чимало моїх співрозмовників.
А ще вони переконані, що саме приватне спілкування, мандрівка державою розвіює неправдиві уявлення один про одного. Нині людей сходу та заходу об’єднують злидні, несправедливість у державі і шлях у нікуди.
