Росія – Володимир Путін і голова ФСБ Миколай Патрушев (Л),
Москва, 10 липня 2006.
Чечня -- Шаміль Басаєв на прес-конференції у Грозному, 3 січня 1997. |
(© epa) |
І словацький щоденний „Сме” схиляється до думки, що смерть Басаєва є результатом випадкового вибуху вантажівки, хоча в Росії його загибель зараховується до надзвичайних успіхів спецслужб. Газета повідомляє, що тіло чеченського ватажка остаточно ідентифікують тільки через тиждень, провівши аналіз ДНК.
Натомість більшість російських газет розглядає факт загибелі Басаєва в контексті боротьби з тероризмом на Кавказі. Зокрема, на думку газети „Ведомости”, ліквідація Басаєва росіянами рівнозначна ліквідації Усами Бін Ладена американцями, адже без мертвого Басаєва не можна вважати антитерористичну операцію на Кавказі закінченою. А газета „Новые известия” цитує слова чеченського президента АЛУ АЛХАНОВА, на думку якого тільки зараз можна ставити риску під операціями проти терористів на Кавказі. Смерть Басаєва означає логічний кінець тяжкій боротьбі з незаконними збройними формуваннями терористів у Чечні.
А британська „Ґардіан” звертає увагу на життєву дорогу, якою пройшов Басаєв – від національного героя до екстреміста, пов’язаного з фундаментальними ісламістами. Це призвело до зміни цінностей і в домаганнях незалежності Чечні. А в такому контексті зникла повага до звичайного життя і прав людини, причім як з боку росіян, так і з боку чеченців, а Басаєв виявився одним з найбільш відчайдушних диктаторів. Останні вісім років життя він провів у втечах, еміграції, у відеозаписах і телефонних розмовах, щоб таким чином брати на себе відповідальність за всі злочини.