Євросоюз застосовує нині свою традиційну тактику – коли проблему не вдається вирішити, її залишають на порядку денному і чекають до кращих часів. Так сталося і з майбутньою Конституцією. Говорить заступниця речника Єврокомісії Піа Аренкільде-Гансен:
“Ми встановили, що нині не маємо згоди, аби вирішити наявні інституційні проблеми. Отже, потрібно створити кращий клімат для вирішення цих проблем”.
Найбільше в історії Євросоюзу розширення 2004 року дещо зіпсувало настрій багатьом мешканцям старих країн ЄС: приміром, 80 відсотків німців побоюються, що через прийняття нових членів можуть виникнути проблеми на ринку праці. Провал референдумів щодо Конституції у Франції і Нідерландах аналітики пояснюють знову ж таки незадоволенням від розширення.
А соціологи кажуть, що якби референдум провели цього року, результат був би такий самий: Конституції – “ні”! Однією з причин такої відмови може бути досі невирішене питання щодо майбутнього розширення і майбутніх кордонів Європи. Водночас у Євросоюзі побоюються, що відмова в прийнятті до ЄС може створити політичну чи економічну нестабільність тієї чи іншої країни. Говорить Армандо Гарсіа, аналітик німецької фундації Бертельсманна:
“Європейська перспектива – це така собі притягальна сила Євросоюзу, яка відбивається в бажанні вступити до ЄС. Вона дає силу політичним гравцям у самих країнах проводити реформи і здійснювати важкий процес змін”.
Чи є шанси в України вступити коли-небудь до європейського клубу, якщо Єврокомісія не дає жодних обіцянок щодо цього, а багато європейців не підтримують ідею розширення? Можливо, картина трохи проясниться цього року, коли Євросоюз вирішить, скільки ще країн він може прийняти. Перепустку до ЄС мають отримати скоріше маленькі країни – тобто, це можуть бути Балкани, але не Туреччина. Щодо України, то в ЄС кажуть, що потрібно задавати правильні запитання у правильний час.
“Ми встановили, що нині не маємо згоди, аби вирішити наявні інституційні проблеми. Отже, потрібно створити кращий клімат для вирішення цих проблем”.
Найбільше в історії Євросоюзу розширення 2004 року дещо зіпсувало настрій багатьом мешканцям старих країн ЄС: приміром, 80 відсотків німців побоюються, що через прийняття нових членів можуть виникнути проблеми на ринку праці. Провал референдумів щодо Конституції у Франції і Нідерландах аналітики пояснюють знову ж таки незадоволенням від розширення.
А соціологи кажуть, що якби референдум провели цього року, результат був би такий самий: Конституції – “ні”! Однією з причин такої відмови може бути досі невирішене питання щодо майбутнього розширення і майбутніх кордонів Європи. Водночас у Євросоюзі побоюються, що відмова в прийнятті до ЄС може створити політичну чи економічну нестабільність тієї чи іншої країни. Говорить Армандо Гарсіа, аналітик німецької фундації Бертельсманна:
“Європейська перспектива – це така собі притягальна сила Євросоюзу, яка відбивається в бажанні вступити до ЄС. Вона дає силу політичним гравцям у самих країнах проводити реформи і здійснювати важкий процес змін”.
Чи є шанси в України вступити коли-небудь до європейського клубу, якщо Єврокомісія не дає жодних обіцянок щодо цього, а багато європейців не підтримують ідею розширення? Можливо, картина трохи проясниться цього року, коли Євросоюз вирішить, скільки ще країн він може прийняти. Перепустку до ЄС мають отримати скоріше маленькі країни – тобто, це можуть бути Балкани, але не Туреччина. Щодо України, то в ЄС кажуть, що потрібно задавати правильні запитання у правильний час.