Головна увага французьких ЗМІ у четвер була сфокусована на засіданні Конституційної ради Франції. На час, коли готувався цей матеріал, жодне рішення ще не було ухвалене. Як пише “Лє Монд”, рідко коли французький політикум і французьке суспільство з таким нетерпінням очікували на рішення цього органу. І рідко коли над “мудрими”, як називають членів Конституційної ради, тяжіла така відповідальність. Від очікуваного рішення залежить багато чого. Якщо на своєму засіданні Конституційна рада ухвалить рішення про невідповідність закону про контракт першого працевлаштування конституції, зокрема статті 8 про рівність можливостей, хвиля протестів відразу піде на спад, але “виконавча пара (мається на увазі Ширак і де Вільпен) програє битву, яку вважає вирішальною” . Якщо ж, навпаки, закон буде визнаний відповідним конституції, напружена ситуація збережеться.
Існує кілька варіантів розвитку подій, продовжує щоденник “Лє Монд”. Президент Франції має 9 днів, щоб підписати закон. Він це може зробити вже наступного дня після ухвали Конституційної ради. Але конституція не забороняє Жакові Шираку повернути закон у парламент для нового обговорення. Останнє, на думку французьких експертів, означатиме або відмову від цього закону, або ж фактичну непідтримку прем’єр-міністра Франції Домініка де Вільпена, який і далі не збирається відмовлятися від закону про контракт першого працевлаштування.
Опитані газетою “Лє Монд” правники схиляються до можливости ще одного варіанту, компромісного, коли рішення буде ухвалене, з одного боку, на підтримку закону, а з іншого – це рішення матиме певні застереження щодо його інтерпретації. Тим більше, що існує тлумачення Конституційної ради про інший контракт – нового працевлаштування, відповідно до якого на підприємствах чи установах, де працюють менше 20 осіб, теж треба проходити дворічний випробувальний термін. Тоді ж було пояснено, що відсутність мотивації звільнення не означає, що для цього немає підстав, як і не означає те, що суд не повинен реагувати на скарги звільнених.
А тим часом, пише “Лє Монд”, міністр національної освіти Жіль де Роб”єн видав усне розпорядження розблокувати, починаючи з ранку четверга, всі ліцеї, адже, як повідомляє “Лє Фіґаро”, в середу повністю не працювали 119 ліцеїв, а в ще у понад трьохстах навчальних закладах процес був порушений. Це, практично, не дало результату. За даними на 30 березня, протестний рух охопив 556 ліцеїв (це майже 8% від усіх французьких ліцеїв) і 58 університетів (70% від їхньої загальної кількости). Директори середніх навчальних закладів, за рідкісними винятками, відмовлялися вдаватися до послуг поліції, щоб розблокувати ліцеї. Директор одного з паризьких технічних ліцеїв навіть заявив в інтерв’ю “Лє Монд”, що не опуститься до того, щоб викликати поліцію. Він радше сам розпиляє ланцюг, яким страйкарі заблокували вхідні двері.
У різних місцях Франції перекривають автостради і колії, а в Парижі після обіду в четвер опоненти закону про контракт першого працевлаштування зайняли Ліонський вокзал і паралізували рух поїздів. Пізніше вони були звідти витиснуті силами правопорядку. За даними агентства “Франс-прес”, 62% французів солідарні з рухом проти контракту першого працевлаштування. Міжнародне французьке радіо повідомило, що 12 міжпрофспілкових організацій закликали французів знову вийти на вулиці 4 квітня.
Існує кілька варіантів розвитку подій, продовжує щоденник “Лє Монд”. Президент Франції має 9 днів, щоб підписати закон. Він це може зробити вже наступного дня після ухвали Конституційної ради. Але конституція не забороняє Жакові Шираку повернути закон у парламент для нового обговорення. Останнє, на думку французьких експертів, означатиме або відмову від цього закону, або ж фактичну непідтримку прем’єр-міністра Франції Домініка де Вільпена, який і далі не збирається відмовлятися від закону про контракт першого працевлаштування.
Опитані газетою “Лє Монд” правники схиляються до можливости ще одного варіанту, компромісного, коли рішення буде ухвалене, з одного боку, на підтримку закону, а з іншого – це рішення матиме певні застереження щодо його інтерпретації. Тим більше, що існує тлумачення Конституційної ради про інший контракт – нового працевлаштування, відповідно до якого на підприємствах чи установах, де працюють менше 20 осіб, теж треба проходити дворічний випробувальний термін. Тоді ж було пояснено, що відсутність мотивації звільнення не означає, що для цього немає підстав, як і не означає те, що суд не повинен реагувати на скарги звільнених.
А тим часом, пише “Лє Монд”, міністр національної освіти Жіль де Роб”єн видав усне розпорядження розблокувати, починаючи з ранку четверга, всі ліцеї, адже, як повідомляє “Лє Фіґаро”, в середу повністю не працювали 119 ліцеїв, а в ще у понад трьохстах навчальних закладах процес був порушений. Це, практично, не дало результату. За даними на 30 березня, протестний рух охопив 556 ліцеїв (це майже 8% від усіх французьких ліцеїв) і 58 університетів (70% від їхньої загальної кількости). Директори середніх навчальних закладів, за рідкісними винятками, відмовлялися вдаватися до послуг поліції, щоб розблокувати ліцеї. Директор одного з паризьких технічних ліцеїв навіть заявив в інтерв’ю “Лє Монд”, що не опуститься до того, щоб викликати поліцію. Він радше сам розпиляє ланцюг, яким страйкарі заблокували вхідні двері.
У різних місцях Франції перекривають автостради і колії, а в Парижі після обіду в четвер опоненти закону про контракт першого працевлаштування зайняли Ліонський вокзал і паралізували рух поїздів. Пізніше вони були звідти витиснуті силами правопорядку. За даними агентства “Франс-прес”, 62% французів солідарні з рухом проти контракту першого працевлаштування. Міжнародне французьке радіо повідомило, що 12 міжпрофспілкових організацій закликали французів знову вийти на вулиці 4 квітня.