Прага, 17 березня 2006 року.
Аудіозапис програми:
Людмила Ваннек
В ефірі "Європейська Свобода". І з вами я, Людмила Ваннек.
- Напередодні президентських виборів у Білорусі арешти і затримання українських журналістів. Генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів називає це "нервовим розладом режиму Білорусі", а президент Лукашенка теж говорить про нерви;
- 170 тисяч осіб може прийняти цього року Італія офіційно на роботу. Яким був там останній день легалізації іммігрантів?
- "За європейське порозуміння" – так називається премія, яку вручили у Лейпцигу українському письменнику Юрію Андруховичу.
Усе це в "Європейській Свободі", програмі, що виходить в ефір на хвилях радіо "Промінь". Слухайте нас щоп’ятниці о третій пополудні і щонеділі об 11-й годині.
"На краю демократичної Європи існує країна, яка йде шляхом тиранії. Вона нагадує тоталітаризм і тип політичного суспільства, що існував 20-30 років тому," - так в інтерв’ю радіо “Свобода" змальовує державу Білорусь Ейдан Вайт, генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів.
Пан Вайт висловив стурбованість долею українських журналістів, яких заарештували чи затримали на кордоні з Білоруссю і не пустили до тієї країни.
За останні дні в Білорусі були заарештовані щонайменше 50 активістів передвиборчої кампанії основного опозиційного кандидата Аляксандра Мілінкевіча.
Напередодні Аляксандр Лукашенка, який знову хоче залишитися на президентському кріслі, пожалівся своїм соратникам:
Аляксандр Лукашенка
Дуже дорого коштує нам ця передвиборча кампанія в плані нервів. І здоров’я. Для наших збройних сил. Для наших сил безпеки. Напруження настільки велике, що ви уявити собі не можете!
Людмила Ваннек
А голова КДБ Білорусі Сухоренко звинувачує опозицію у підготовці силового захоплення влади.
На прес-конференції в Мінську він заявив, що у підготовці безладь після виборів 19 березня беруть участь працівники посольств Грузії, України і Литви. Порушена справа за статтею "Загроза терористичного акту".
Пан Сухоренко
Під виглядом виборів готується спроба силою захопити владу. Готуються не до мирного протесту, як стверджують організатори так званої революції, а до спланованої силової акції. При цьому мають підривати вибухові пристрої, влаштовувати підпали, активно провокувати органи правопорядку, щоб вони вжили силу, з метою створити хаос, безлад і на цій хвилі захопити владу.
Людмила Ваннек
За словами Сухаренка, учасникам вуличних акцій загрожує від восьми років ув’язнення до смертної кари.
Тим часом до Мінська на підтримку арештованих там минулої неділі членів українського Студентського братства, прибувають нові активісти цієї організації.
А президент Білорусі Аляксандр Лукашенка у своїй промові говорить про "відмрозків із Грузії, України і Росії, які збираються приїхати до Білорусі і навести там лад за американські гроші".
"Нічого не вийде, - попередив Лукашенка, - приїхати вони можуть, але як вони виїдуть?"
А незадовго перед цим виступом білоруські прикордонники знову не пустили на територію своєї країни українських журналістів.
Генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів ось як прокоментував радіо “Свобода” події довкола цього:
Ейдан Вайт
Я думаю, що режим у Білорусі переживає нервовий розлад. Цей розлад викликано тиском на режим, аби той задовольнив демократичні потреби і підтримав абсолютно ключовий принцип демократії, свободу слова.
Вони присікалися до українських журналістів взагалі без ніяких причин. Нам здається, що вони намагаються уникнути зростаючого відчуття демократії в Білорусі. Це абсолютно неприпустимо.
Людмила Ваннек
А що ж сталося з українськими журналістами? Як вони самі оцінюють події останніх днів? Про це дізнавався Павло Вольвач.
Павло Вольвач
Стосунки білоруської влади із журналістами загалом відзначаються складнощами. Але інциденти саме з представниками українських ЗМІ трапляються чи не найчастіше. Так лише на початку березня до Білорусі не пустили 10 журналістів з України.
Передостанній випадок - це затримання кореспондентки Ганни Гороженко на опозиційному мітингу в Мінську під час прямого виходу в ефір.
І ось нове затримання і вислання з території країни. Знов постраждала знімальна група “5-го каналу”: журналіст Андрій Жигулін та оператор Віталій Дорощенко. Не зважаючи на те, що у журналістів були всі необхідні документи, на станції “Терьоха” їх зняли з потягу білоруські прикордонники.
Говорить журналіст Андрій Жигулін.
Андрій Жигулін
Нас тримали майже три години. Вони не пояснювали причини своєї поведінки, постійно посилаючись на перевірку поведінки.
Близько 3.30 нас посадили в потяг “Мінськ-Київ” без жодних пояснень. На наші спроби, прохання пояснити офіційну причину їхньої поведінки, вони сказали: “Без пояснень”.
Павло Вольвач
Цей випадок спричинив протест не лише міжнародної журналістської спільноти, а й реакцію МЗС України. Як зазначив речник МЗС Василь Філіпчук, такі дії щодо українських громадян межують із недружньою позицією Білорусі стосовно України.
Говорить Уладзімір Лабковіч, представник штабу кандидата у президенти Білорусі Алєксандра Мілінкєвіча.
Уладзімір Лабковіч
Відбуваються постійні затримання, затримують довірених осіб.
Ситуація з українськими журналістами дуже красномовна. Це показник того, що таких виборів в Білорусі як зараз, ще ніколи не було.
Зараз ось у Мінську з усієї країни стягуються внутрішні війська, співробітники міліції.
Павло Вольвач
Уладзіміра Лабковіча доповнює політолог Юрій Чаусов.
Юрій Чаусов
Виборів, власне кажучи, нема. Ніхто не уявляє собі, що голова Центрвиборчкому білоруського вийде і скаже, що Лукашенка набрав менше 50%. В тому складі, який зараз є в Центрвиборчкомі, він не може оголосити поразку Лукашенка.
Павло Вольвач
Тому, як зазначають оглядачі, все залежатиме не від цифр, а від реакції білоруських виборців на фальсифікації. Вона, як зазначають представники опозиції, обов’язково відбудеться. І обов’язково носитиме мирний характер.
Людмила Ваннек
Обурені арештами опозиціонерів у Білорусі і Єврокомісія та Європарламент.
Вони засуджують відмову Мінська впустити на білоруську територію депутатів Європарламенту і Ради Європи. З такими заявами виступили Комісар ЄС з зовнішніх відносин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер і голова Європарламенту Жозеп Боррель.
Подробиці із Брюсселя від кореспондентки радіо “Свобода” Наталі Вікуліної.
Наталя Вікуліна
Нова хвиля арештів лідерів білоруської опозиції є абсолютно неприпустимою, як заявила Ферреро-Вальднер. Вона вважає, що таким арештам немає місця під час проведення вільних і чесних виборів, і знову закликала власті Білорусі негайно звільнити затриманих опозиційних лідерів.
Комісар засудила той факт, що делегації європарламентаріїв було відмовлено у в’їзді до Білорусі. Ферреро-Вальднер також засудила арешт кількох представників неурядових організацій і те, що відмовили впустити на білоруську територію незалежних журналістів та експертів із спостереження за виборами.
Продовжує речниця Комісара Емма Адвін.
Емма Адвін
У цій виборчій кампанії є аспекти, які ми вважаємо неприпустимими, які ми засуджуємо, і які ми не можемо легко змирити з поняттям про вільні й чесні вибори.
Наталя Вікуліна
Європарламент також надзвичайно стривожений ситуацією в Білорусі.
Голова Європарламенту Боррель засудив напади на журналістів, опозиціонерів та правозахисників і закликав офіційний Мінськ дотримуватися міжнародних стандартів у проведенні виборів.
Він нагадав, що відносини Білорусі з Євросоюзом залежать від демократизації та реформ у цій країні і насамперед від проведення чесних і прозорих виборів.
Питання Білорусі буде на порядку денному в понеділок на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС. Представники Євросоюзу вирішуватимуть, як оцінити білоруські вибори і які кроки слід ухвалити щодо Мінська.
Так Євросоюз готовий запровадити подальші санкції проти певних білоруських чиновників, якщо вибори не будуть демократичними. Ідеться насамперед про відмову у видачі віз до країн ЄС для тих посадовців, які перешкоджали проведенню вільних і чесних виборів.
Говорить одна з прес-секретарів Єврокомісії Емма Адвін.
Емма Адвін
Рада міністрів закордонних справ 25 країн ЄС ще минулого листопада заявила, що готова запровадити подальші санкції, якщо вибори не будуть проведені у відповідності до міжнародних демократичних стандартів.
Наталя Вікуліна
За словами речниці, рішення про санкції може бути ухвалене не одразу після виборів, а дещо пізніше, оскільки країни ЄС мають розглянути деталі того, як запроваджувати санкції.
Людмила Ваннек
Чимало родин в Україні мають своїх близьких, які заробляють гроші закордоном. Чи не найбільше їх у Італії та Португалії. І саме в цих країнах плануються певні зміни для, зокрема, робочих іммігрантів.
Наприклад, уряд Португалії до кінця березня має завершити роботу над законом, за яким може бути полегшене працевлаштування іноземців.
А в Італії у вівторок уже завершився термін подачі документів іммігрантів для отримання дозволу на роботу у цій країні.
Нинішнього року, відповідно до рішення уряду, Італія може легалізувати тільки 170 тисяч таких людей, а їх на території країни набагато більше, подали заявки півмільйона іммігрантів. Серед них чимало й українців.
Щоб встигнути відіслати документи у визначений час, біля поштових відділень у різних містах ще з неділі утворювалися багатолюдні черги усіх, хто бажає законно працювати в Італії.
Розмовляла з цими людьми кореспондент радіо “Свобода" у Римі Наталка Кудрик.
Наталка Кудрик
З понеділка багато людей, які приїхали на заробітки до Італії нелегально, юрмилися біля поштових відділень. Офіційно оголосили, що у вівторок вдень лише протягом кількох годин вони можуть відіслати у спеціальний департамент свої документи із запитом про дозвіл на роботу. Це як запит на легальний контракт.
Особливо численними були черги на півночі і в центральній Італії, у промислово розвинених регіонах, де зазвичай найбільше іммігрантів.
Сидячи на призьбах біля пошти, складаючи списки бажаючих, люди на холоді зі своїми документами чекали визначеної години. Поліція стежила за порядком.
У Римі погодилася на розмову жінка з Румунії.
Жінка
Ми взяли щось з наших квартир, нам допомагають люди, які живуть поруч, вони приносять їсти, пити.
Наталка Кудрик
Біля деяких відділень, як розповіла українка Алла, котра вистояла у черзі зі своїми родичами, збиралося до 200 осіб.
Пані Алла
Подали таку паніку, що вони будуть мало часу приймати. Люди спанікувалися, що вже треба мати готові документи через те. Що дуже великий наплив. А вони підготували і зробили ці документи і за півгодини вони поприймали.
Наталка Кудрик
Італійський уряд, намагаючись регулювати проблему нелегальної імміграції, вживає різні заходи для контролю ситуації. Кожного року дозвіл на роботу отримує певна кількість людей. Нинішнього року Італія може прийняти на роботу за наймом лише 170 тисяч осіб.
Такі правила діють тільки для людей, які прибули з-поза меж Євросоюзу. Анкету-запит працівник має оформити заздалегідь із господарем італійцем, але буває і таке, що не кожний господар хоче цим займатися.
Пані Алла
Тата жінка робить з дітьми. Вона просила-просила. А вони “Завтра-завтра”. Нічого так і не зробили.
Наталка Кудрик
Алла із Житомирщини не переживає, бо вона приїхала працювати домогосподаркою із готовим контрактом, а минулого року ситуація була інша.
Пані Алла
Того року не було так. Це перший рік. Того року мої хазяї здавали. Як вийшов той закон, то ніхто не знав за місяць чи за два, а за один день взнали. Хто поїхав, то за півгодини здав. Не було тієї паніки, не було того всього. Ми ніде не світилися, ніде не показувалися.
Наталка Кудрик
Вистояти у довгій черзі на морозі – це не останнє випробування для заробітчанина. Той, кому повезе, за певний проміжок часу отримає офіційну відповідь з дозволом на роботу, а потім має повернутися на батьківщину і отримати спеціальну візу з дозволом для роботи в Італії. І вже з тією візою він має право приїхати до Італії легально і працювати також легально, сплачуючи податки.
Міністерство внутрішніх справ Італії розпорядилося організувати прийом документів цього разу у понад 6 тисяч поштових відділень по всій країні.
Деякі представники опозиції у контексті квітневих виборів критикують владу за впровадження таких правил. За їхніми словами, організувавши таке шоу із чергами іммігрантів, уряд засвідчив свою безвідповідальність у вирішенні проблеми.
Людмила Ваннек
Це щодо робочих віз. А що з іншими, так званими, приватними візами?
Ось мій колега Тарас Марусик записав жінку з української глибинки Ганну Петрівну. Вона волею обставин змушена була їхати в Париж до своєї доньки, в якої виявили рак.
Лікарі з паризького онкоцентру сказали, що необхідні кілька термінових операцій, а відтак хіміотерапію. Оскільки донька Ганни Петрівни розлучена, а на чужині родичів у неї немає, треба було комусь опікуватися її десятилітньою донькою.
Ганна Петрівна мала необхідні папери, були листи з паризької клініки, але візу вона одержала з великими труднощами. Врешті-решт вона таки поїхала.
А ось що передувало цьому? Ганна Петрівна розповіла кореспондентові радіо “Свобода" Тарасові Марусику вже телефоном з Парижа.
на Петрівна
Я зайшла в порядку черги, розказала, що у мене така ситуація, що в мене прооперували доньку, але буде ще друга операція, адже в неї діагноз рак і необхідна хіміотерапія. Я попросила, щоб мені відкрили візу. Мені сказали, щоб я пішла у касу, заплатила гроші і зачекала.
Коли я заплатила, то документи зовсім інші приймає. Туди вже до віконечка він забрав документи, а потім приходить і каже, що мені візу не відкриють, бо я все це видумала. Я кажу: “Боже мій, як це ви можете таке сказати. Як це я могла таке видумати?” Відповідь: “Видумали і все. Їдьте додому, подзвоніть дочці, нехай вона факсом вам надішле документи, заключення, що вона дійсно така хвора, а тоді приїдете”.
Я кажу: “Я ж не в Києві живу. Я цілу ніч їхала. З 6 годин стою тут під посольством. А зараз ви мені таке заявляєте. Так не можна. Як це?” а він: “Я нічого не знаю. Забирайтеся”.
А коли вже другий раз хтось передзвонив, то коли я прийшла, він вже сміється, візу відкриває вже не на місяць, як раніше казав, а на три з половиною місяці”.
Людмила Ваннек
Парламент Чеської Республіки ухвалив закон про партнерство гомосексуальних пар. Таким чином Чехія стала першою посткомуністичною і 13-ою країною в Європейському Союзі, де можуть одружуватися люди однакової статі. Від кореспондента радіо “Свобода” у Празі Оксани Пеленської про ці нововведення.
Оксана Пеленська
Ухваленню закону про партнерство гомосексуальних пар передувала тривала, понад трьохрічна боротьба політичних сил у парламенті, запеклі дискусії в суспільстві, виступи прихильників і противників подружнього життя ґеїв і лесбіянок на демонстраціях по всій країні.
Двічі закон відхиляв чеський парламент, своє вето місяць тому наклав на закон і президент Чеської Республіки Вацлав Клаус. На його думку, ухвалення закону означає поразку всіх, хто відстоює традиційну родину.
Та все ж 15 березня чеський парламент з перевагою в один голос закон про партнерство гомосексуалів ухвалив.
На думку чеського аналітика Мартіна Звєржіни, ухвалення закону назагал свідчить, що чехи ставляться толерантно до проблем сексуальних меншин.
тін Звєржіна
На мою думку, закон не означає жодної революції чи деструкції родинних цінностей. Це зовсім не катастрофа для традиційної родини. На закон потрібно дивитись тільки як на технічне забезпечення потреб людей, які становлять меншину.
А те, що були супротивники ухвалення закону, то це питання з одного боку, політичне, тому що є представники політичних партій, яким релігія не дозволяє прийняти таку модель, а з другого боку, це дискусія правників на тему конструкції цього закону.
Оксана Пеленська
За останніми статистичними даними, 62 відсотки чехів висловилось “за” реєстрацію партнерського життя гомосексуалів, 30 відсотків проти цього.
Очевидно, потрібно взяти до уваги те, що Чехія належить до європейських країн з найбільшим відсотком, понад 70, невіруючих людей.
Говорить активіст громадського об’єднання “Ґей-ініціатива в Чеській Республіці” Ïржі Громада.
Їржі Громада
Гадаю, що ця наша перемога є не лише перемогою в парламенті. Вважаю, що парламент цим шляхом показав, що поважає думку більшості чеського суспільства.
Думаю, що скористається новим законом приблизно стільки ж гомосексуальних пар, як і в інших демократичних країнах, де вже такий закон працює.
Спочатку може бути якась більша хвиля бажаючих. Думаю, що це буде хвиля старших пар, які чекали цього закону 20, 30, може і 50 років.
Вони приймають цей закон як сатисфакцію, тому що своє особисте життя вони вже якось уклали. Адже вони пережили тоталітаризм, часи, коли за гомосексуалізм карали.
Оксана Пеленська
Новий закон про партнерство пар однакової статі набере чинності 1 липня цього року. Від того дня можуть гомосексуальні пари подавати заяви до відділів реєстрації шлюбів на таких самих правах, як і традиційні пари.
Замість запису “шлюб з чоловіком” чи відповідно “шлюб з дружиною” в паспорті буде записано: “Зареєстрований партнер”. А далі ім’я та прізвище. Новий закон не дає гомосексуальним парам права усиновлення дітей.
Людмила Ваннек
І ще одна тема на закінчення “Європейської Свободи” сьогодні.
Співає Юрій Андрухович
Юрія Андруховича знають у Європі не лише як письменника. Ось цей спів, який ми зараз чуємо, був його нещодавньою спробою у Польщі як рок-співака.
Але більш відомий Андрухович за межами України все ж своїми літературними творами. Один з цих творів отримав днями Лейпцігську книжкову премію "За європейське порозуміння". Її вручали на урочистому відкритті щорічного книжкового Міжнародного ярмарку.
Головними темами цього разу стали східноєвропейська література, а також література для дітей і молоді.
Розповідає кореспондент радіо “Свобода” у Німеччині Надія Кандиба.
Надія Кандиба
Премію розміром у 15 тисяч євро Юрій Андрухович отримав за роман „Дванадцять обручів”. Віднедавна німецькі читачі мають змогу теж особисто ознайомитися з цієї книжкою.
У видавництві Suhrkamp вона вийшли німецькою мовою в перекладі Сабіни Штьор.
Лейпцизьку книжкову премію засновано 1994-го року. Серед її лауреатів такі видатні майстри пера, як угорці Петер Надаш та Имре Кертеш, серб Александар Тісма, хорватська письменниця Славенка Дракуліч.
У нещодавньому інтерв''ю радіо «Свобода» сам Юрій Андрухович так прокоментував вручення йому такої поважної винагороди.
,b>Юрій Андрухович
Загалом це для мене приємна подія. Нічого оригінального тут не скажу. Важливо для мене те, що таким чином відзначений саме роман „Дванадцять обручів”. Я вважаю його своїм найкращим. Мені приємно, що журі цієї премії має таку ж саму думку відносно цього твору.
Надія Кандиба З українських письменників, крім Юрія Андруховича до Лейпцига приїхали також Андрій Курков, Сергій Жадан, Оксана Забужко, чиї книжки теж вже перекладені німецькою мовою.
Серед новинок в австрійському видавництві Droschl нещодавно вийшли „Польові дослідження з українського сексу” Забужко, а в німецькому Suhrkamp „Історія культури початку століття” Жадана.
Людмила Ваннек
І це все на сьогодні у "Європейській Свободі". З вами була Людмила Ваннек.
Ви слухаєте українську “Свободу”!
Аудіозапис програми:
Людмила Ваннек
В ефірі "Європейська Свобода". І з вами я, Людмила Ваннек.
- Напередодні президентських виборів у Білорусі арешти і затримання українських журналістів. Генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів називає це "нервовим розладом режиму Білорусі", а президент Лукашенка теж говорить про нерви;
- 170 тисяч осіб може прийняти цього року Італія офіційно на роботу. Яким був там останній день легалізації іммігрантів?
- "За європейське порозуміння" – так називається премія, яку вручили у Лейпцигу українському письменнику Юрію Андруховичу.
Усе це в "Європейській Свободі", програмі, що виходить в ефір на хвилях радіо "Промінь". Слухайте нас щоп’ятниці о третій пополудні і щонеділі об 11-й годині.
"На краю демократичної Європи існує країна, яка йде шляхом тиранії. Вона нагадує тоталітаризм і тип політичного суспільства, що існував 20-30 років тому," - так в інтерв’ю радіо “Свобода" змальовує державу Білорусь Ейдан Вайт, генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів.
Пан Вайт висловив стурбованість долею українських журналістів, яких заарештували чи затримали на кордоні з Білоруссю і не пустили до тієї країни.
За останні дні в Білорусі були заарештовані щонайменше 50 активістів передвиборчої кампанії основного опозиційного кандидата Аляксандра Мілінкевіча.
Напередодні Аляксандр Лукашенка, який знову хоче залишитися на президентському кріслі, пожалівся своїм соратникам:
Аляксандр Лукашенка
Дуже дорого коштує нам ця передвиборча кампанія в плані нервів. І здоров’я. Для наших збройних сил. Для наших сил безпеки. Напруження настільки велике, що ви уявити собі не можете!
Людмила Ваннек
А голова КДБ Білорусі Сухоренко звинувачує опозицію у підготовці силового захоплення влади.
На прес-конференції в Мінську він заявив, що у підготовці безладь після виборів 19 березня беруть участь працівники посольств Грузії, України і Литви. Порушена справа за статтею "Загроза терористичного акту".
Пан Сухоренко
Під виглядом виборів готується спроба силою захопити владу. Готуються не до мирного протесту, як стверджують організатори так званої революції, а до спланованої силової акції. При цьому мають підривати вибухові пристрої, влаштовувати підпали, активно провокувати органи правопорядку, щоб вони вжили силу, з метою створити хаос, безлад і на цій хвилі захопити владу.
Людмила Ваннек
За словами Сухаренка, учасникам вуличних акцій загрожує від восьми років ув’язнення до смертної кари.
Тим часом до Мінська на підтримку арештованих там минулої неділі членів українського Студентського братства, прибувають нові активісти цієї організації.
А президент Білорусі Аляксандр Лукашенка у своїй промові говорить про "відмрозків із Грузії, України і Росії, які збираються приїхати до Білорусі і навести там лад за американські гроші".
"Нічого не вийде, - попередив Лукашенка, - приїхати вони можуть, але як вони виїдуть?"
А незадовго перед цим виступом білоруські прикордонники знову не пустили на територію своєї країни українських журналістів.
Генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів ось як прокоментував радіо “Свобода” події довкола цього:
Ейдан Вайт
Я думаю, що режим у Білорусі переживає нервовий розлад. Цей розлад викликано тиском на режим, аби той задовольнив демократичні потреби і підтримав абсолютно ключовий принцип демократії, свободу слова.
Вони присікалися до українських журналістів взагалі без ніяких причин. Нам здається, що вони намагаються уникнути зростаючого відчуття демократії в Білорусі. Це абсолютно неприпустимо.
Людмила Ваннек
А що ж сталося з українськими журналістами? Як вони самі оцінюють події останніх днів? Про це дізнавався Павло Вольвач.
Павло Вольвач
Стосунки білоруської влади із журналістами загалом відзначаються складнощами. Але інциденти саме з представниками українських ЗМІ трапляються чи не найчастіше. Так лише на початку березня до Білорусі не пустили 10 журналістів з України.
Передостанній випадок - це затримання кореспондентки Ганни Гороженко на опозиційному мітингу в Мінську під час прямого виходу в ефір.
І ось нове затримання і вислання з території країни. Знов постраждала знімальна група “5-го каналу”: журналіст Андрій Жигулін та оператор Віталій Дорощенко. Не зважаючи на те, що у журналістів були всі необхідні документи, на станції “Терьоха” їх зняли з потягу білоруські прикордонники.
Говорить журналіст Андрій Жигулін.
Андрій Жигулін
Нас тримали майже три години. Вони не пояснювали причини своєї поведінки, постійно посилаючись на перевірку поведінки.
Близько 3.30 нас посадили в потяг “Мінськ-Київ” без жодних пояснень. На наші спроби, прохання пояснити офіційну причину їхньої поведінки, вони сказали: “Без пояснень”.
Павло Вольвач
Цей випадок спричинив протест не лише міжнародної журналістської спільноти, а й реакцію МЗС України. Як зазначив речник МЗС Василь Філіпчук, такі дії щодо українських громадян межують із недружньою позицією Білорусі стосовно України.
Говорить Уладзімір Лабковіч, представник штабу кандидата у президенти Білорусі Алєксандра Мілінкєвіча.
Уладзімір Лабковіч
Відбуваються постійні затримання, затримують довірених осіб.
Ситуація з українськими журналістами дуже красномовна. Це показник того, що таких виборів в Білорусі як зараз, ще ніколи не було.
Зараз ось у Мінську з усієї країни стягуються внутрішні війська, співробітники міліції.
Павло Вольвач
Уладзіміра Лабковіча доповнює політолог Юрій Чаусов.
Юрій Чаусов
Виборів, власне кажучи, нема. Ніхто не уявляє собі, що голова Центрвиборчкому білоруського вийде і скаже, що Лукашенка набрав менше 50%. В тому складі, який зараз є в Центрвиборчкомі, він не може оголосити поразку Лукашенка.
Павло Вольвач
Тому, як зазначають оглядачі, все залежатиме не від цифр, а від реакції білоруських виборців на фальсифікації. Вона, як зазначають представники опозиції, обов’язково відбудеться. І обов’язково носитиме мирний характер.
Людмила Ваннек
Обурені арештами опозиціонерів у Білорусі і Єврокомісія та Європарламент.
Вони засуджують відмову Мінська впустити на білоруську територію депутатів Європарламенту і Ради Європи. З такими заявами виступили Комісар ЄС з зовнішніх відносин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер і голова Європарламенту Жозеп Боррель.
Подробиці із Брюсселя від кореспондентки радіо “Свобода” Наталі Вікуліної.
Наталя Вікуліна
Нова хвиля арештів лідерів білоруської опозиції є абсолютно неприпустимою, як заявила Ферреро-Вальднер. Вона вважає, що таким арештам немає місця під час проведення вільних і чесних виборів, і знову закликала власті Білорусі негайно звільнити затриманих опозиційних лідерів.
Комісар засудила той факт, що делегації європарламентаріїв було відмовлено у в’їзді до Білорусі. Ферреро-Вальднер також засудила арешт кількох представників неурядових організацій і те, що відмовили впустити на білоруську територію незалежних журналістів та експертів із спостереження за виборами.
Продовжує речниця Комісара Емма Адвін.
Емма Адвін
У цій виборчій кампанії є аспекти, які ми вважаємо неприпустимими, які ми засуджуємо, і які ми не можемо легко змирити з поняттям про вільні й чесні вибори.
Наталя Вікуліна
Європарламент також надзвичайно стривожений ситуацією в Білорусі.
Голова Європарламенту Боррель засудив напади на журналістів, опозиціонерів та правозахисників і закликав офіційний Мінськ дотримуватися міжнародних стандартів у проведенні виборів.
Він нагадав, що відносини Білорусі з Євросоюзом залежать від демократизації та реформ у цій країні і насамперед від проведення чесних і прозорих виборів.
Питання Білорусі буде на порядку денному в понеділок на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС. Представники Євросоюзу вирішуватимуть, як оцінити білоруські вибори і які кроки слід ухвалити щодо Мінська.
Так Євросоюз готовий запровадити подальші санкції проти певних білоруських чиновників, якщо вибори не будуть демократичними. Ідеться насамперед про відмову у видачі віз до країн ЄС для тих посадовців, які перешкоджали проведенню вільних і чесних виборів.
Говорить одна з прес-секретарів Єврокомісії Емма Адвін.
Емма Адвін
Рада міністрів закордонних справ 25 країн ЄС ще минулого листопада заявила, що готова запровадити подальші санкції, якщо вибори не будуть проведені у відповідності до міжнародних демократичних стандартів.
Наталя Вікуліна
За словами речниці, рішення про санкції може бути ухвалене не одразу після виборів, а дещо пізніше, оскільки країни ЄС мають розглянути деталі того, як запроваджувати санкції.
Людмила Ваннек
Чимало родин в Україні мають своїх близьких, які заробляють гроші закордоном. Чи не найбільше їх у Італії та Португалії. І саме в цих країнах плануються певні зміни для, зокрема, робочих іммігрантів.
Наприклад, уряд Португалії до кінця березня має завершити роботу над законом, за яким може бути полегшене працевлаштування іноземців.
А в Італії у вівторок уже завершився термін подачі документів іммігрантів для отримання дозволу на роботу у цій країні.
Нинішнього року, відповідно до рішення уряду, Італія може легалізувати тільки 170 тисяч таких людей, а їх на території країни набагато більше, подали заявки півмільйона іммігрантів. Серед них чимало й українців.
Щоб встигнути відіслати документи у визначений час, біля поштових відділень у різних містах ще з неділі утворювалися багатолюдні черги усіх, хто бажає законно працювати в Італії.
Розмовляла з цими людьми кореспондент радіо “Свобода" у Римі Наталка Кудрик.
Наталка Кудрик
З понеділка багато людей, які приїхали на заробітки до Італії нелегально, юрмилися біля поштових відділень. Офіційно оголосили, що у вівторок вдень лише протягом кількох годин вони можуть відіслати у спеціальний департамент свої документи із запитом про дозвіл на роботу. Це як запит на легальний контракт.
Особливо численними були черги на півночі і в центральній Італії, у промислово розвинених регіонах, де зазвичай найбільше іммігрантів.
Сидячи на призьбах біля пошти, складаючи списки бажаючих, люди на холоді зі своїми документами чекали визначеної години. Поліція стежила за порядком.
У Римі погодилася на розмову жінка з Румунії.
Жінка
Ми взяли щось з наших квартир, нам допомагають люди, які живуть поруч, вони приносять їсти, пити.
Наталка Кудрик
Біля деяких відділень, як розповіла українка Алла, котра вистояла у черзі зі своїми родичами, збиралося до 200 осіб.
Пані Алла
Подали таку паніку, що вони будуть мало часу приймати. Люди спанікувалися, що вже треба мати готові документи через те. Що дуже великий наплив. А вони підготували і зробили ці документи і за півгодини вони поприймали.
Наталка Кудрик
Італійський уряд, намагаючись регулювати проблему нелегальної імміграції, вживає різні заходи для контролю ситуації. Кожного року дозвіл на роботу отримує певна кількість людей. Нинішнього року Італія може прийняти на роботу за наймом лише 170 тисяч осіб.
Такі правила діють тільки для людей, які прибули з-поза меж Євросоюзу. Анкету-запит працівник має оформити заздалегідь із господарем італійцем, але буває і таке, що не кожний господар хоче цим займатися.
Пані Алла
Тата жінка робить з дітьми. Вона просила-просила. А вони “Завтра-завтра”. Нічого так і не зробили.
Наталка Кудрик
Алла із Житомирщини не переживає, бо вона приїхала працювати домогосподаркою із готовим контрактом, а минулого року ситуація була інша.
Пані Алла
Того року не було так. Це перший рік. Того року мої хазяї здавали. Як вийшов той закон, то ніхто не знав за місяць чи за два, а за один день взнали. Хто поїхав, то за півгодини здав. Не було тієї паніки, не було того всього. Ми ніде не світилися, ніде не показувалися.
Наталка Кудрик
Вистояти у довгій черзі на морозі – це не останнє випробування для заробітчанина. Той, кому повезе, за певний проміжок часу отримає офіційну відповідь з дозволом на роботу, а потім має повернутися на батьківщину і отримати спеціальну візу з дозволом для роботи в Італії. І вже з тією візою він має право приїхати до Італії легально і працювати також легально, сплачуючи податки.
Міністерство внутрішніх справ Італії розпорядилося організувати прийом документів цього разу у понад 6 тисяч поштових відділень по всій країні.
Деякі представники опозиції у контексті квітневих виборів критикують владу за впровадження таких правил. За їхніми словами, організувавши таке шоу із чергами іммігрантів, уряд засвідчив свою безвідповідальність у вирішенні проблеми.
Людмила Ваннек
Це щодо робочих віз. А що з іншими, так званими, приватними візами?
Ось мій колега Тарас Марусик записав жінку з української глибинки Ганну Петрівну. Вона волею обставин змушена була їхати в Париж до своєї доньки, в якої виявили рак.
Лікарі з паризького онкоцентру сказали, що необхідні кілька термінових операцій, а відтак хіміотерапію. Оскільки донька Ганни Петрівни розлучена, а на чужині родичів у неї немає, треба було комусь опікуватися її десятилітньою донькою.
Ганна Петрівна мала необхідні папери, були листи з паризької клініки, але візу вона одержала з великими труднощами. Врешті-решт вона таки поїхала.
А ось що передувало цьому? Ганна Петрівна розповіла кореспондентові радіо “Свобода" Тарасові Марусику вже телефоном з Парижа.
на Петрівна
Я зайшла в порядку черги, розказала, що у мене така ситуація, що в мене прооперували доньку, але буде ще друга операція, адже в неї діагноз рак і необхідна хіміотерапія. Я попросила, щоб мені відкрили візу. Мені сказали, щоб я пішла у касу, заплатила гроші і зачекала.
Коли я заплатила, то документи зовсім інші приймає. Туди вже до віконечка він забрав документи, а потім приходить і каже, що мені візу не відкриють, бо я все це видумала. Я кажу: “Боже мій, як це ви можете таке сказати. Як це я могла таке видумати?” Відповідь: “Видумали і все. Їдьте додому, подзвоніть дочці, нехай вона факсом вам надішле документи, заключення, що вона дійсно така хвора, а тоді приїдете”.
Я кажу: “Я ж не в Києві живу. Я цілу ніч їхала. З 6 годин стою тут під посольством. А зараз ви мені таке заявляєте. Так не можна. Як це?” а він: “Я нічого не знаю. Забирайтеся”.
А коли вже другий раз хтось передзвонив, то коли я прийшла, він вже сміється, візу відкриває вже не на місяць, як раніше казав, а на три з половиною місяці”.
Людмила Ваннек
Парламент Чеської Республіки ухвалив закон про партнерство гомосексуальних пар. Таким чином Чехія стала першою посткомуністичною і 13-ою країною в Європейському Союзі, де можуть одружуватися люди однакової статі. Від кореспондента радіо “Свобода” у Празі Оксани Пеленської про ці нововведення.
Оксана Пеленська
Ухваленню закону про партнерство гомосексуальних пар передувала тривала, понад трьохрічна боротьба політичних сил у парламенті, запеклі дискусії в суспільстві, виступи прихильників і противників подружнього життя ґеїв і лесбіянок на демонстраціях по всій країні.
Двічі закон відхиляв чеський парламент, своє вето місяць тому наклав на закон і президент Чеської Республіки Вацлав Клаус. На його думку, ухвалення закону означає поразку всіх, хто відстоює традиційну родину.
Та все ж 15 березня чеський парламент з перевагою в один голос закон про партнерство гомосексуалів ухвалив.
На думку чеського аналітика Мартіна Звєржіни, ухвалення закону назагал свідчить, що чехи ставляться толерантно до проблем сексуальних меншин.
тін Звєржіна
На мою думку, закон не означає жодної революції чи деструкції родинних цінностей. Це зовсім не катастрофа для традиційної родини. На закон потрібно дивитись тільки як на технічне забезпечення потреб людей, які становлять меншину.
А те, що були супротивники ухвалення закону, то це питання з одного боку, політичне, тому що є представники політичних партій, яким релігія не дозволяє прийняти таку модель, а з другого боку, це дискусія правників на тему конструкції цього закону.
Оксана Пеленська
За останніми статистичними даними, 62 відсотки чехів висловилось “за” реєстрацію партнерського життя гомосексуалів, 30 відсотків проти цього.
Очевидно, потрібно взяти до уваги те, що Чехія належить до європейських країн з найбільшим відсотком, понад 70, невіруючих людей.
Говорить активіст громадського об’єднання “Ґей-ініціатива в Чеській Республіці” Ïржі Громада.
Їржі Громада
Гадаю, що ця наша перемога є не лише перемогою в парламенті. Вважаю, що парламент цим шляхом показав, що поважає думку більшості чеського суспільства.
Думаю, що скористається новим законом приблизно стільки ж гомосексуальних пар, як і в інших демократичних країнах, де вже такий закон працює.
Спочатку може бути якась більша хвиля бажаючих. Думаю, що це буде хвиля старших пар, які чекали цього закону 20, 30, може і 50 років.
Вони приймають цей закон як сатисфакцію, тому що своє особисте життя вони вже якось уклали. Адже вони пережили тоталітаризм, часи, коли за гомосексуалізм карали.
Оксана Пеленська
Новий закон про партнерство пар однакової статі набере чинності 1 липня цього року. Від того дня можуть гомосексуальні пари подавати заяви до відділів реєстрації шлюбів на таких самих правах, як і традиційні пари.
Замість запису “шлюб з чоловіком” чи відповідно “шлюб з дружиною” в паспорті буде записано: “Зареєстрований партнер”. А далі ім’я та прізвище. Новий закон не дає гомосексуальним парам права усиновлення дітей.
Людмила Ваннек
І ще одна тема на закінчення “Європейської Свободи” сьогодні.
Співає Юрій Андрухович
Юрія Андруховича знають у Європі не лише як письменника. Ось цей спів, який ми зараз чуємо, був його нещодавньою спробою у Польщі як рок-співака.
Але більш відомий Андрухович за межами України все ж своїми літературними творами. Один з цих творів отримав днями Лейпцігську книжкову премію "За європейське порозуміння". Її вручали на урочистому відкритті щорічного книжкового Міжнародного ярмарку.
Головними темами цього разу стали східноєвропейська література, а також література для дітей і молоді.
Розповідає кореспондент радіо “Свобода” у Німеччині Надія Кандиба.
Надія Кандиба
Премію розміром у 15 тисяч євро Юрій Андрухович отримав за роман „Дванадцять обручів”. Віднедавна німецькі читачі мають змогу теж особисто ознайомитися з цієї книжкою.
У видавництві Suhrkamp вона вийшли німецькою мовою в перекладі Сабіни Штьор.
Лейпцизьку книжкову премію засновано 1994-го року. Серед її лауреатів такі видатні майстри пера, як угорці Петер Надаш та Имре Кертеш, серб Александар Тісма, хорватська письменниця Славенка Дракуліч.
У нещодавньому інтерв''ю радіо «Свобода» сам Юрій Андрухович так прокоментував вручення йому такої поважної винагороди.
,b>Юрій Андрухович
Загалом це для мене приємна подія. Нічого оригінального тут не скажу. Важливо для мене те, що таким чином відзначений саме роман „Дванадцять обручів”. Я вважаю його своїм найкращим. Мені приємно, що журі цієї премії має таку ж саму думку відносно цього твору.
Надія Кандиба З українських письменників, крім Юрія Андруховича до Лейпцига приїхали також Андрій Курков, Сергій Жадан, Оксана Забужко, чиї книжки теж вже перекладені німецькою мовою.
Серед новинок в австрійському видавництві Droschl нещодавно вийшли „Польові дослідження з українського сексу” Забужко, а в німецькому Suhrkamp „Історія культури початку століття” Жадана.
Людмила Ваннек
І це все на сьогодні у "Європейській Свободі". З вами була Людмила Ваннек.
Ви слухаєте українську “Свободу”!