Якщо у 1946 на псевдособор, під примусом і погрозами, зібрали 216 священиків, то сьогодні у храмі ніде було стати. Люди прийшли за власним покликом аби подякувати Богові за врятовану Церкву. Молились і літні люди, які пам»ятають сумні події, і молодь.
Отець Івасик, працював парохом у Дрогобичі. Озброєні енкаведисти його забрали ввечері 6 березня. Священики їхали у відкритій вантажній машині і по дорозі до них підсаджували інших греко-католицьких отців:
«Я був певний, що мене везуть до тюрми або ж одразу в Сибір. Мене привезли до Львов, я був на одній сесії, яку проводив чоловік з Москви».
Ніякої дискусії під час собору не було, пригадує отець. 8 березня вранці делегати собору, підкріпившись на сніданок «100 грамами горілки та 200 вина», були доставлені до собору Святого Юра і там, під охороною енкаведистів, взяли участь у возз''єднавчому зібранні. Перша спроба голосування була невдала. Втім уже 9-10 березня, під натиском радянських органів, проголосили ліквідацію УГКЦ і підпорядкування Російській Православній Церкві.
Святіший Отець Бенедикт 16, який сьогодні надіслав своє звернення з нагоди річниці ліквідації УГКЦ, висловив жаль, що
“у сумні дні березня 1946 року група церковників, зібраних на псевдособорі, присвоїла собі право представляти церкву, вчинивши важкий злочин. Але, незважаючи на важкі роки підпілля, випробування спільнота залишилась міцною і зберегла свої традиції”.
З 1946 до1989 років, попри переслідування і заборону, УГКЦ діяла у підпіллі, з заходу перевозили часописи і книжки, працювали підпільні семінарії, монастирі, по хатах таємно відправляли богослужіння і висвячували священиків.
«Імена багатьох провідників Греко-Католицької Церкви стали символами мудрості та духовності. Драматичні сторінки в історії українського народу мають вчити українців толерантності й співпраці в ім’я суспільного миру та злагод». Зауважив у своєму зверненні до духовенства і вірних УГКЦ президент України Віктор Ющенко.
Слова підтримки і визнання сьогодні прозвучали і від глави римо-католиків в Україні митрополита, кардинала Мар''яна Яворського. Наразі немає офіційної реакції на події 60 - річної давнини православних владик в Україні. Глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар:
«Настав час, коли треба осмислити те, що сталось. Це не лише згадка дат, відзначення події, це бажання зробити історичний підсумок».
У своїй проповіді, під час літургії, глава УГКЦ говорив, що сьогодні церква звертає увагу не на те, що протягом трьох днів відбувалось у стінах Святоюрського храму, а над тим, що сталося 11 березня і протягом наступних шістдесяти років. Церква вижила у важкі роки завдяки мученикам та ісповідникам, всім людям доброї волі.
Отець Івасик, працював парохом у Дрогобичі. Озброєні енкаведисти його забрали ввечері 6 березня. Священики їхали у відкритій вантажній машині і по дорозі до них підсаджували інших греко-католицьких отців:
«Я був певний, що мене везуть до тюрми або ж одразу в Сибір. Мене привезли до Львов, я був на одній сесії, яку проводив чоловік з Москви».
Ніякої дискусії під час собору не було, пригадує отець. 8 березня вранці делегати собору, підкріпившись на сніданок «100 грамами горілки та 200 вина», були доставлені до собору Святого Юра і там, під охороною енкаведистів, взяли участь у возз''єднавчому зібранні. Перша спроба голосування була невдала. Втім уже 9-10 березня, під натиском радянських органів, проголосили ліквідацію УГКЦ і підпорядкування Російській Православній Церкві.
Святіший Отець Бенедикт 16, який сьогодні надіслав своє звернення з нагоди річниці ліквідації УГКЦ, висловив жаль, що
“у сумні дні березня 1946 року група церковників, зібраних на псевдособорі, присвоїла собі право представляти церкву, вчинивши важкий злочин. Але, незважаючи на важкі роки підпілля, випробування спільнота залишилась міцною і зберегла свої традиції”.
З 1946 до1989 років, попри переслідування і заборону, УГКЦ діяла у підпіллі, з заходу перевозили часописи і книжки, працювали підпільні семінарії, монастирі, по хатах таємно відправляли богослужіння і висвячували священиків.
«Імена багатьох провідників Греко-Католицької Церкви стали символами мудрості та духовності. Драматичні сторінки в історії українського народу мають вчити українців толерантності й співпраці в ім’я суспільного миру та злагод». Зауважив у своєму зверненні до духовенства і вірних УГКЦ президент України Віктор Ющенко.
Слова підтримки і визнання сьогодні прозвучали і від глави римо-католиків в Україні митрополита, кардинала Мар''яна Яворського. Наразі немає офіційної реакції на події 60 - річної давнини православних владик в Україні. Глава УГКЦ кардинал Любомир Гузар:
«Настав час, коли треба осмислити те, що сталось. Це не лише згадка дат, відзначення події, це бажання зробити історичний підсумок».
У своїй проповіді, під час літургії, глава УГКЦ говорив, що сьогодні церква звертає увагу не на те, що протягом трьох днів відбувалось у стінах Святоюрського храму, а над тим, що сталося 11 березня і протягом наступних шістдесяти років. Церква вижила у важкі роки завдяки мученикам та ісповідникам, всім людям доброї волі.