Олександр Мазуренко розповів, що його піша хода на милицях в Одеській області триває вже місяць. Пішки він пройшов Луганську, Харківську, Сумську, Чернігівську, Черкаську, Волинську, Житомирську, Вінницьку, Львівську та багато інших областей. На Івано-Франківщині побував на могилі Олекси Гірника, насипавши на неї землю з шевченківського Канева та прочитавши вірші Дмитра Павличка. На все життя запам’яталося йому і входження на Говерлу, яке назвав перемогою свідомого українця над зрусифікованим.
У райцентрі Балта Одеської області Олександру Мазуренку п”ять днів довелося перебувати у лікарні. Спостерігалася активізація процесу відмирання тканин на частині ампутованої ноги. На щастя, лікарі зробили свою справу професійно і загострення вдалося уникнути.
На відміну від керівництва деяких районних державних адміністрацій (зокрема, Білгород-Дністровського району) та сільських рад в Одеській області пересічні люди надавали йому різноманітну допомогу.
Олександр Мазуренко: „Мені казали, що на Одещині я спатиму у лісах, бо своєрідним є цей регіон, непатріотичний. Я дуже радий був переконатися, що Одещина - це справжня Україна. Де б я не йшов, де б не заставала ніч – мене дуже тепло зустрічали скрізь. Були зустрічі з дітьми. У селі Яковлівка провели зустріч у школи. Маленькі дітки проспівали мені пісню і подарували свої малюнки. У Болграді я ночував у школі-інтернаті для глухих. Це незабутня зустріч. Дуже талановиті там діти, які гарно малюють”.
Особливе занепокоєння викликає у Олександра Мазуренка стан української мови в Одеській області:
„Як і на Донеччині, в Одеській області люди недостатньо розуміють значення мови для нації. Це хребет духовності. Необхідно це пропагувати. Влада цьому уваги приділяє замало. Необхідні більше україномовних шкіл і дитячих садочків. Українську пісню майже не почуєш на місцевих радіостанціях і телеканалах. Не популяризують україномовні газети і журнали. Як наслідок, багато людей не знають, чим живе Україна, яка її героїчна історія...”
Цього дня Олексу Гірника вшанували біля пам”ятника Тарасу Шевченку в Одесі. За словами пана Мазуренка, під час зустрічей, проведених у різноманітних навчальних закладах, він розповідає про сумну долю Гірника, який вчинив акт самоспалення на знак протесту проти посилення процесу русифікації у тодішній УРСР.
„Дуже мало зустрів Україною людей, які знають про історію загибелі Олекси Гірника. Мені гірко і соромно за нашу націю. Ми, українці, добре знаємо історію своїх катів, але не знаємо чи забуваємо своїх славних героїв”, - сказав Олександр Мазуренко.
Сприяння пішій ході надає Українська Народна Партія. В Одесі його вітали і представники товариства „Просвіта” та Конгресу Українських Націоналістів.
Олександр Мазуренко перебуватиме в Одесі два дні. Далі вирушить на Миколаївську, Херсонську області, Крим та Запорізьку область. Пішу ходу на милицях він планує завершити, якщо це дозволять зробити погодні умови, у Донецьку наприкінці лютого 2006 року.
До ходи пана Мазуренка нещодавно приєдналася і журналістка Антоніна Спільна.
У райцентрі Балта Одеської області Олександру Мазуренку п”ять днів довелося перебувати у лікарні. Спостерігалася активізація процесу відмирання тканин на частині ампутованої ноги. На щастя, лікарі зробили свою справу професійно і загострення вдалося уникнути.
На відміну від керівництва деяких районних державних адміністрацій (зокрема, Білгород-Дністровського району) та сільських рад в Одеській області пересічні люди надавали йому різноманітну допомогу.
Зустріч біля пам'ятника Тарасу Шевченку
Особливе занепокоєння викликає у Олександра Мазуренка стан української мови в Одеській області:
„Як і на Донеччині, в Одеській області люди недостатньо розуміють значення мови для нації. Це хребет духовності. Необхідно це пропагувати. Влада цьому уваги приділяє замало. Необхідні більше україномовних шкіл і дитячих садочків. Українську пісню майже не почуєш на місцевих радіостанціях і телеканалах. Не популяризують україномовні газети і журнали. Як наслідок, багато людей не знають, чим живе Україна, яка її героїчна історія...”
Цього дня Олексу Гірника вшанували біля пам”ятника Тарасу Шевченку в Одесі. За словами пана Мазуренка, під час зустрічей, проведених у різноманітних навчальних закладах, він розповідає про сумну долю Гірника, який вчинив акт самоспалення на знак протесту проти посилення процесу русифікації у тодішній УРСР.
„Дуже мало зустрів Україною людей, які знають про історію загибелі Олекси Гірника. Мені гірко і соромно за нашу націю. Ми, українці, добре знаємо історію своїх катів, але не знаємо чи забуваємо своїх славних героїв”, - сказав Олександр Мазуренко.
Сприяння пішій ході надає Українська Народна Партія. В Одесі його вітали і представники товариства „Просвіта” та Конгресу Українських Націоналістів.
Олександр Мазуренко перебуватиме в Одесі два дні. Далі вирушить на Миколаївську, Херсонську області, Крим та Запорізьку область. Пішу ходу на милицях він планує завершити, якщо це дозволять зробити погодні умови, у Донецьку наприкінці лютого 2006 року.
До ходи пана Мазуренка нещодавно приєдналася і журналістка Антоніна Спільна.