Київ, 19 жовтня 2005 - У Парижі прозвучала скрипка ХХІ століття. Саме так називають інструмент, виготовлений українським майстром Флоріаном Юр’євим. У концертному залі в центрі Парижа її презентував соліст Національної філармонії України, скрипаль Герман Сафонов. Подробиці – у матеріалі музичного оглядача Лесі Олійник.
Ви чуєте звуки скрипки, але скрипки ХХІ століття. Її зробив київський майстер Флоріан Юр’єв – “людина-унікум”, як про нього сказав у свій час Василь Стус. Учений, архітектор, художник, фізик, поет і музикант він є, водночас, скрипковим майстром міжнародного класу.
У розмові з кореспондентом “Радіо Свобода”, Флоріан Юр’єв висловив версію, що скрипка є українським народним інструментом. А її пращур чотири тисячі років тому винайшли тунгуси.
В Україні скрипка зазвучала з ХІ століття. Принаймні, в Києві є її зображення на фресках Софійського собору. Грали на ній народні музиканти – скоморохи. Але професійним інструментом вона стала лише в ХУІ столітті, в Італії. Юр’єв переконаний, що для сучасних концертних залів скрипка потребує більш потужного звучання. Тому і запропонував нову конструкцію.
Новації українського майстра запатентовано у 35 країнах. Інструментом зацікавилися також у Франції.
У Парижі його презентував український скрипаль Герман Сафонов, який уперше озвучив скрипку на концертній сцені. Саме для нього Флоріан Юр’єв виготовив один із своїх інструментів. У престижному паризькому залі Герман Сафонов і піаністка Олена Строган грали класичну та сучасну українську музику. За словами Германа Сафонова, французькі слухачі виявилися досить обізнаними в українській музиці і зацікавилися скрипковим виконавством України.
“Коли закінчився концерт, слухачі відзначили дуже витончену, рафіновану гру і світосприйняття і відчуття музики, вони потім підходили і запитували: “Скажіть, а що, така витонченість і рафінованість - це така особливість українського менталітету?” Вони це одразу пов’язували із загальноукраїнським менталітетом” .
Українських музикантів вразило ставлення французів до новаторських музичних ідей:
“Нас вразив їхній підхід, це настільки відрізняється від нашого підходу, і просто все залежить від людей. Їм цікаві якісь ідеї, ім цікавий запал, їм це цікаво! Чомусь нашим діячам, нашим директорам залів це просто не цікаво”.
Після концерту українські музиканти отримали пропозицію продовжити співпрацю, зокрема, директор Версальської опери запросив виступити наступного року на оперній сцені Версалю.
Ви чуєте звуки скрипки, але скрипки ХХІ століття. Її зробив київський майстер Флоріан Юр’єв – “людина-унікум”, як про нього сказав у свій час Василь Стус. Учений, архітектор, художник, фізик, поет і музикант він є, водночас, скрипковим майстром міжнародного класу.
У розмові з кореспондентом “Радіо Свобода”, Флоріан Юр’єв висловив версію, що скрипка є українським народним інструментом. А її пращур чотири тисячі років тому винайшли тунгуси.
В Україні скрипка зазвучала з ХІ століття. Принаймні, в Києві є її зображення на фресках Софійського собору. Грали на ній народні музиканти – скоморохи. Але професійним інструментом вона стала лише в ХУІ столітті, в Італії. Юр’єв переконаний, що для сучасних концертних залів скрипка потребує більш потужного звучання. Тому і запропонував нову конструкцію.
Новації українського майстра запатентовано у 35 країнах. Інструментом зацікавилися також у Франції.
У Парижі його презентував український скрипаль Герман Сафонов, який уперше озвучив скрипку на концертній сцені. Саме для нього Флоріан Юр’єв виготовив один із своїх інструментів. У престижному паризькому залі Герман Сафонов і піаністка Олена Строган грали класичну та сучасну українську музику. За словами Германа Сафонова, французькі слухачі виявилися досить обізнаними в українській музиці і зацікавилися скрипковим виконавством України.
“Коли закінчився концерт, слухачі відзначили дуже витончену, рафіновану гру і світосприйняття і відчуття музики, вони потім підходили і запитували: “Скажіть, а що, така витонченість і рафінованість - це така особливість українського менталітету?” Вони це одразу пов’язували із загальноукраїнським менталітетом” .
Українських музикантів вразило ставлення французів до новаторських музичних ідей:
“Нас вразив їхній підхід, це настільки відрізняється від нашого підходу, і просто все залежить від людей. Їм цікаві якісь ідеї, ім цікавий запал, їм це цікаво! Чомусь нашим діячам, нашим директорам залів це просто не цікаво”.
Після концерту українські музиканти отримали пропозицію продовжити співпрацю, зокрема, директор Версальської опери запросив виступити наступного року на оперній сцені Версалю.
