Почуття гумору.

Київ, 20 вересня 2005 - Почуття гумору рятує нас від негативних емоцій, нудьги і безнадії, а людей, обдарованих цією шасливою якістю, люблять і цінують у будь-якому товаристві. А от людям, позбавленим відчуття смішного, живеться нелегко. Про те, чи можна виховати в собі цю рису, розмірковує психолог. Федір Михайлович Достоєвський стверджував, що краса врятує світ. Можливо. Та не менш переконливою мені видається теза про те, що світ врятує почуття гумору. Саме цю якість люди називають найчастіше, коли говорять про риси характеру, які вони цінують в інших. Адже ті, кому вповні притаманнє це чудове почуття, рятують нас від нудьги, поганого настрою, негативних емоцій і депресивних станів. Варто їм з’явитися у будь-якому товаристві – і відразу починається загальне пожвавлення та веселощі.

Втім, гумор потрібен не лише під час відпочинку. Дотепне слово може розрядити напружену ситуацію, врятувати від зриву важливі перемовини чи зупинити сварку. Якось я навіть була свідком того, як під час іспиту дотепний, але не надто сумлінний студент одержав позитивну оцінку, бо зумів розсмішити дуже суворого професора. Виявляється, той також шанував добрий гумор. А лікарі відзначають, що з двох однакових хворих зазвичай швидше одужує той, хто дивиться на світ з посмішкою і полюбляє жарти. Узагалі гумор дуже допомагає налаштувати душевний стан на позитивну хвилю. Адже варто пожартувати, і все навкруги перестає видаватися таким одноманітним, безнадійним і передбачуваним, а настрій обов’язково покращується. Та й різноманітні життєві прикрощі сприймаються значно легше, якщо ставитися до них з гумором.

Проте існують люди, геть позбавлені цього рятівного почуття. Все на світі вони сприймають абсолютно серйозно і ображаються навіть на найневинніші жарти на свою адресу. Спілкування чи праця з подібними особами – справа нелегка, до того ж доволі сумна.

Дехто стверджує, що почуття гумору – якість вроджена. До певної міри – це так, - вважають фахівці. Але чи помічали ви, як люблять гумор, все смішне і веселе діти? Причому, практично всі без винятків. Це вже потім ми стаємо серйозними, поважними і ... нудними. То, можливо, наше почуття смішного залежить і від нас самих? Психологи переконують, що цю щасливу якість, як і будь-яку іншу, в собі можна розвинути, виховати, щоправда, до певної межі. Перш за все, потрібно навчитися не ображатися на жарти інших. А ще – старатися шукати – і бачити – смішне не лише в навколишньому світі та оточуючих. а і в собі самих. Спробуймо глянути на власні звички, вади, комплекси крізь рятівну призму посмішки. Повірте, це зовсім не применшить наших чеснот в очах оточуючих. Адже сміятися, іронізувати над собою може собі дозволити лише сильна, розумна, самодостатня і впевнена в собі людина.

Щоправда, в жартах, можливо, більше, ніж деінде, необхідна ще одна важлива якість – почуття міри. Але це вже тема наступної розмови.