Прага, 10 червня 2005 - Візит Президента Віктора Ющенка до Туреччини привернув увагу турецької громадськості до України, а поміж високими візитами це роблять українці, які живуть у Туреччині.
Хоч як я намагалася нав’язати контакти з українською громадою Туреччини, зробити це мені не вдалося, а один поважний чоловік у Києві сказав, очевидно, жартома, що, на його думку, останньою представницею української діаспори в Туреччині була Роксолана.
Про те, що організованої української громади в Туреччині нема, говорить і моя співрозмовниця Світлана Нестерова, яка вже 5 років мешкає в Анкарі.
Світлана Нестерова
Якщо подивитися реально, то діаспори як такої у Туреччині немає. Принаймні я тут вже п’ять років, я спілкуюся з різними колами, так як я тут деяку громадську діяльність проводжу.
Людмила Литовченко
Після закінчення філософського відділення Національного університету імені Тараса Шевченка в Києві Світлана Нестерова виїхала до Туреччини, щоб продовжити своє навчання.
Розуміючи, що чим більше турки знатимуть про Україну, тим кращим буде їхнє ставлення до української держави, а відтак і ставлення до кожного окремого представника цієї держави, Світлана зайнялася популяризацією своєї батьківщини і ось у який спосіб.
Світлана Нестерова
За ці роки ми тут запровадили, зрозуміло, що з допомогою державних установ, з допомогою посольства, з допомогою навчальних закладів в Україні ми організували викладання української мови. До речі, вперше в історії Туреччини викладається українська мова в університеті Гаазі, який знаходиться в Анкарі і це найбільший за кількістю факультетів та студентів університет. Зараз це викладання йде при кафедрі російської мови та літератури. Предмет вибирається за бажанням, але кількість учнів зростає. Я безпосередньо займаюся викладанням мови. Українська мова – це не мій фах. Сподіваюся, що мені буде допомога з університету Т.Шевченка, ми вже проводимо переговори, щоб запросити перекладача.
Переш, з чого довелося починати, навіть серед науковців, серед лінгвістів треба було довести, що є така мова, це мова держави, за цією мовою стоїть армія та народ, що цей народ складається з 50 мільйонів людей, перш за все українців. Треба було, по-перше, зробити таку роботу.
Людмила Литовченко
Відомо, що в місцях скупченого проживання українців поза межами України церква є тією інституцією, яка об’єднує людей, подає їм першу допомогу і моральну підтримку.
“Туреччина загалом мусульманська країна, тож чи не виникають проблеми у християн, зокрема українців, які мешкають в Туреччині?” - запитала я в Світлани.
Світлана Нестерова
Турки попри все дуже толерантні. Раніше я думала, що будуть якісь проблеми. Цей народ дуже добре ставиться до інших, вони цінують всіх і кожного, від кого можна щось взяти у доброму розумінні, в культурному. Вони дуже цікавляться всім. Це не проблема, що, наприклад, українці, які живуть в Туреччині, перебувають в іншому релігійному і в культурному середовищі.
Людмила Литовченко
Мені відомо, що Ви брали активну участь з турецької сторони у підготовці візиту Президента Ющенка до Туреччини і в перебігу цього візиту. В чому, власне, полягала Ваша робота?
Світлана Нестерова
Підготовка більше проводилася посольством, тому що це в межах їх компетенції. Я працювала як перекладач. Я більше працювала не з паном Ющенком, а з панами міністрами, тому що більшість роботи по окремих галузях проводилася міністрами.
Людмила Литовченко
Яке враження склалося у Вас про візит української урядової делегації до Туреччини?
Світлана Нестерова
Я слідкую за політичним життям Туреччини і України. Я можу сказати, що Туреччина теж молода держава, стан якої дуже схожий на стан України, тобто ми рухаємо в одному напрямку, ми рухаємося до ЄС. Україна у своєму намірі вступити до НАТО також бачить у Туреччині свого друга і помічника. Всі дуже з великим ентузіазмом поставилися до цього візиту, з дуже великою увагою і з великими надіями.
Людмила Литовченко
На цій оптимістичній ноті закінчилася розмова з українкою з Туреччини Світланою Нестеровою.
Хоч як я намагалася нав’язати контакти з українською громадою Туреччини, зробити це мені не вдалося, а один поважний чоловік у Києві сказав, очевидно, жартома, що, на його думку, останньою представницею української діаспори в Туреччині була Роксолана.
Про те, що організованої української громади в Туреччині нема, говорить і моя співрозмовниця Світлана Нестерова, яка вже 5 років мешкає в Анкарі.
Світлана Нестерова
Якщо подивитися реально, то діаспори як такої у Туреччині немає. Принаймні я тут вже п’ять років, я спілкуюся з різними колами, так як я тут деяку громадську діяльність проводжу.
Людмила Литовченко
Після закінчення філософського відділення Національного університету імені Тараса Шевченка в Києві Світлана Нестерова виїхала до Туреччини, щоб продовжити своє навчання.
Розуміючи, що чим більше турки знатимуть про Україну, тим кращим буде їхнє ставлення до української держави, а відтак і ставлення до кожного окремого представника цієї держави, Світлана зайнялася популяризацією своєї батьківщини і ось у який спосіб.
Світлана Нестерова
За ці роки ми тут запровадили, зрозуміло, що з допомогою державних установ, з допомогою посольства, з допомогою навчальних закладів в Україні ми організували викладання української мови. До речі, вперше в історії Туреччини викладається українська мова в університеті Гаазі, який знаходиться в Анкарі і це найбільший за кількістю факультетів та студентів університет. Зараз це викладання йде при кафедрі російської мови та літератури. Предмет вибирається за бажанням, але кількість учнів зростає. Я безпосередньо займаюся викладанням мови. Українська мова – це не мій фах. Сподіваюся, що мені буде допомога з університету Т.Шевченка, ми вже проводимо переговори, щоб запросити перекладача.
Переш, з чого довелося починати, навіть серед науковців, серед лінгвістів треба було довести, що є така мова, це мова держави, за цією мовою стоїть армія та народ, що цей народ складається з 50 мільйонів людей, перш за все українців. Треба було, по-перше, зробити таку роботу.
Людмила Литовченко
Відомо, що в місцях скупченого проживання українців поза межами України церква є тією інституцією, яка об’єднує людей, подає їм першу допомогу і моральну підтримку.
“Туреччина загалом мусульманська країна, тож чи не виникають проблеми у християн, зокрема українців, які мешкають в Туреччині?” - запитала я в Світлани.
Світлана Нестерова
Турки попри все дуже толерантні. Раніше я думала, що будуть якісь проблеми. Цей народ дуже добре ставиться до інших, вони цінують всіх і кожного, від кого можна щось взяти у доброму розумінні, в культурному. Вони дуже цікавляться всім. Це не проблема, що, наприклад, українці, які живуть в Туреччині, перебувають в іншому релігійному і в культурному середовищі.
Людмила Литовченко
Мені відомо, що Ви брали активну участь з турецької сторони у підготовці візиту Президента Ющенка до Туреччини і в перебігу цього візиту. В чому, власне, полягала Ваша робота?
Світлана Нестерова
Підготовка більше проводилася посольством, тому що це в межах їх компетенції. Я працювала як перекладач. Я більше працювала не з паном Ющенком, а з панами міністрами, тому що більшість роботи по окремих галузях проводилася міністрами.
Людмила Литовченко
Яке враження склалося у Вас про візит української урядової делегації до Туреччини?
Світлана Нестерова
Я слідкую за політичним життям Туреччини і України. Я можу сказати, що Туреччина теж молода держава, стан якої дуже схожий на стан України, тобто ми рухаємо в одному напрямку, ми рухаємося до ЄС. Україна у своєму намірі вступити до НАТО також бачить у Туреччині свого друга і помічника. Всі дуже з великим ентузіазмом поставилися до цього візиту, з дуже великою увагою і з великими надіями.
Людмила Литовченко
На цій оптимістичній ноті закінчилася розмова з українкою з Туреччини Світланою Нестеровою.