Белград, 18 травня 2005 – Неподалiк Белграда в недiлю влаштували урочистiсть з приводу шiстдесятої рiчницi сформування так званого королiвського вiйська в батькiвщинi. Йшлося про сербськi нацiоналiстичнi сили, котрi згодом стали спiвпрацювати з нiмецькими та iталiйськими окупантами в боротьбi проти червоних партизанiв. Згiдно з iсторичними джерелами, нацiоналiстичнi загони скоїли масовi злочини в Хорватiї та Боснiї i Герцеговинi.
Упродовж десятилiть бiйцiв тої армiї називали зрадниками сербського народу. Та нещодавно їх реабiлiтували. Цього, зокрема, вимагав Сербський рух оновлення, партiя мiнiстра закордонних справ Вука Драшковича. Поки вона перебувала в опозицiї, то її щорiчнi святкування не заважали нiкому за кордоном. Та торiк згадана партiя увiйшла до правлячої коалiцiї й недiльну урочистiсть влаштували коштом уряду. Виступаючи перед тисячами своїх прихильникiв, Драшкович зазначив, що сербськi нацiоналiсти також належали до антифашистського руху.
Президент Хорватiї Стiпе Месич через це вiдклав планований вiзит до Белграда. В Хорватiї досi вважають, що сербськi нацiонал-монархiсти були союзниками фашистських окупантiв та, що їхня реабiлiтацiя не сприяє процесовi примирення в регiонi. Стосовно цього Загреб направив офiцiйну iнформацiю урядам сусiднiх країн, Росiйської Федерацiї, Великобританiї, Францiї та Європейському союзовi.
Белградське Мiнiстерство закордонних справ у зв’язку з дипломатичним iнцидентом оприлюднило заяву, в якiй мовиться, що “iсторичнi факти не повиннi стати перешкодою вiдносин Сербiї i Чорногорiї з Хорватiєю та iншими державами. Свої стосунки iз сусiдами ми не будемо обумовлювати тим, як вони ставляться до минулого. Цього очiкуємо й вiд них”. Iншими словами, Белград наполягає на ревiзiї iсторiї. На думку оглядачiв, Сербiя й Хорватiя прагнуть розвивати добросусiднi стосунки й через це вони – незважаючи на вiдкладення вiзиту Месича – намагатимуться не поглиблювати суперечки щодо минулого.
Упродовж десятилiть бiйцiв тої армiї називали зрадниками сербського народу. Та нещодавно їх реабiлiтували. Цього, зокрема, вимагав Сербський рух оновлення, партiя мiнiстра закордонних справ Вука Драшковича. Поки вона перебувала в опозицiї, то її щорiчнi святкування не заважали нiкому за кордоном. Та торiк згадана партiя увiйшла до правлячої коалiцiї й недiльну урочистiсть влаштували коштом уряду. Виступаючи перед тисячами своїх прихильникiв, Драшкович зазначив, що сербськi нацiоналiсти також належали до антифашистського руху.
Президент Хорватiї Стiпе Месич через це вiдклав планований вiзит до Белграда. В Хорватiї досi вважають, що сербськi нацiонал-монархiсти були союзниками фашистських окупантiв та, що їхня реабiлiтацiя не сприяє процесовi примирення в регiонi. Стосовно цього Загреб направив офiцiйну iнформацiю урядам сусiднiх країн, Росiйської Федерацiї, Великобританiї, Францiї та Європейському союзовi.
Белградське Мiнiстерство закордонних справ у зв’язку з дипломатичним iнцидентом оприлюднило заяву, в якiй мовиться, що “iсторичнi факти не повиннi стати перешкодою вiдносин Сербiї i Чорногорiї з Хорватiєю та iншими державами. Свої стосунки iз сусiдами ми не будемо обумовлювати тим, як вони ставляться до минулого. Цього очiкуємо й вiд них”. Iншими словами, Белград наполягає на ревiзiї iсторiї. На думку оглядачiв, Сербiя й Хорватiя прагнуть розвивати добросусiднi стосунки й через це вони – незважаючи на вiдкладення вiзиту Месича – намагатимуться не поглиблювати суперечки щодо минулого.