Прага, 30 березня 2005 – Європейський Союз не справиться зі своїми викликами, поки не вирішить питання лібералізації ринку праці, вважають експерти. На їхню думку, це головна проблема, яка загострилася після вступу до ЄС нових членів, і навколо якої нині точаться суперечки між державами Європейського Союзу. Від її вирішення, на думку аналітиків, великою мірою залежатиме і вступ України до ЄС.
Зміну настроїв французького суспільства, в якому за кілька місяців число прихильників європейської конституції різко зменшилася, експерти пояснюють усвідомленням серед французів того, що конкуренція зі сходу континенту призведе до падіння їхнього рівня зарплат та соціальних гарантій. Але це те, що неминуче має статися у спільному ринку, попереджають економісти.
За словами економічного оглядача впливового британського щоденника "Financial Times" Мартіна Вульфа, економічна теорія свідчить, що коли об’єднуються економіки країн з різним рівнем доходів, заробітна платня, доходи з капіталів та ціна на товари і послуги поступово збігаються. Європейський Союз гарантує свободу пересування товарів, послуг, робочої сили та капіталів, бо це – підвалини існування спільного ринку. Через кілька років нові члени ЄС приєднаються до спільної європейської валюти, що також створить додатковий тиск на зближення зарплат у ЄС, говорить Мартін Вульф.
Але, на думку оглядача, ані розширення, ані монетарний союз не стануть успішними проектами, поки ЄС не зробить свої ринки праці гнучкішими. Поки ж країни з вищими зарплатами, у тому числі і мінімальними, є магнітом для робітників зі сходу Європи. Так, наприклад, британські працедавці наймають водіїв з Угорщини за англійським мінімальним тарифом – 4,5-6 фунтів стерлінгів на годину. Але і така погодинна оплата праці все одно в чотири рази вища від угорської.
Лідери Франції та Німеччини вважають, що це - “соціальний демпінг” з боку нових членів ЄС, і він є прямою загрозою для “європейської соціальної моделі”. Тому вони намагаються обмежити вільне пересування робочої сили не лише у галузі виробництва, але і послуг. Але на думку британського оглядача, зусилля лідерів старої Європи є марними. Наступні хвилі розширення призведуть до того, що до ЄС приєднаються держави ще бідніші та ще більші за населенням.
Приєднання Болгарії, Румунії, Балканських країн, Туреччини та України різко змінить співвідношення між багатими і бідними європейськими країнами. Як зауважує Мартін Вульф, доходи в Туреччині становлять лише чверть від рівня ЄС, а в Україні ще менші. Тому, якщо відкрити ринок праці для них в цілому ЄС, зарплати в багатих країнах упадуть, а рівень безробіття збільшиться.
Реакція французів та й багатьох інших європейців – сказати розширенню “ні”. Але якщо це станеться, Європейський проект постраждає політично, переконаний британський оглядач. На його думку, ЄС не має іншого виходу, ніж реформа, якою б болючою вона не була, бо інакше Європа програє у глобальній конкуренції.
Зміну настроїв французького суспільства, в якому за кілька місяців число прихильників європейської конституції різко зменшилася, експерти пояснюють усвідомленням серед французів того, що конкуренція зі сходу континенту призведе до падіння їхнього рівня зарплат та соціальних гарантій. Але це те, що неминуче має статися у спільному ринку, попереджають економісти.
За словами економічного оглядача впливового британського щоденника "Financial Times" Мартіна Вульфа, економічна теорія свідчить, що коли об’єднуються економіки країн з різним рівнем доходів, заробітна платня, доходи з капіталів та ціна на товари і послуги поступово збігаються. Європейський Союз гарантує свободу пересування товарів, послуг, робочої сили та капіталів, бо це – підвалини існування спільного ринку. Через кілька років нові члени ЄС приєднаються до спільної європейської валюти, що також створить додатковий тиск на зближення зарплат у ЄС, говорить Мартін Вульф.
Але, на думку оглядача, ані розширення, ані монетарний союз не стануть успішними проектами, поки ЄС не зробить свої ринки праці гнучкішими. Поки ж країни з вищими зарплатами, у тому числі і мінімальними, є магнітом для робітників зі сходу Європи. Так, наприклад, британські працедавці наймають водіїв з Угорщини за англійським мінімальним тарифом – 4,5-6 фунтів стерлінгів на годину. Але і така погодинна оплата праці все одно в чотири рази вища від угорської.
Лідери Франції та Німеччини вважають, що це - “соціальний демпінг” з боку нових членів ЄС, і він є прямою загрозою для “європейської соціальної моделі”. Тому вони намагаються обмежити вільне пересування робочої сили не лише у галузі виробництва, але і послуг. Але на думку британського оглядача, зусилля лідерів старої Європи є марними. Наступні хвилі розширення призведуть до того, що до ЄС приєднаються держави ще бідніші та ще більші за населенням.
Приєднання Болгарії, Румунії, Балканських країн, Туреччини та України різко змінить співвідношення між багатими і бідними європейськими країнами. Як зауважує Мартін Вульф, доходи в Туреччині становлять лише чверть від рівня ЄС, а в Україні ще менші. Тому, якщо відкрити ринок праці для них в цілому ЄС, зарплати в багатих країнах упадуть, а рівень безробіття збільшиться.
Реакція французів та й багатьох інших європейців – сказати розширенню “ні”. Але якщо це станеться, Європейський проект постраждає політично, переконаний британський оглядач. На його думку, ЄС не має іншого виходу, ніж реформа, якою б болючою вона не була, бо інакше Європа програє у глобальній конкуренції.