Київ, 9 грудня 2004 - Наша розповідь про те, як Конституційний суд Російської Федерації зайнявся питаннями мовознавства, заборонивши суб’єктові федерації – Татарстанові – перейти з кирилиці на латиницю.
Майже два місяці тривав розгляд справи про татарську мову в Конституційному суді Російської Федерації. В одне провадження об’єднали дві справи: конституційність деяких положень федерального закону “Про мови народів Російської Федерації” та позов юриста з Казані Сергія Хапугіна, який вважав, що законодавство Татарстану про обов’язкове вивчення татарської мови у тому самому обсязі, що й російської порушує права дітей.
На розгляді справи представник влади Татарстану наполягав на тому, що відповідно до Конституції суб’єкти федерації можуть запроваджувати свої державні мови нарівні з російською і, таким чином, мають право вводити графічне написання, адже графічна й усна форма мови складають єдине органічне ціле. Незважаючи на всі аргументи, Конституційний суд Російської Федерації відмовив реґіонам у праві самостійно вибирати собі абетку. В постанові, яку зачитав голова суду Валерій Зорькін, сказано, що мови республік Російської Федерації зумовлені федеративним устроєм, а кирилиця – легітимізація реалій, які склалися історично, і що це сприяє збереженню державної єдности. На думку російської Феміди, ініціатива Татарстану могла привести (цитую) “до ослаблення федеративної єдности, порушення повноважень Російської Федерації в мовній сфері, обмеженню конституційних прав та свобод громадян”.
Депутат Державної Думи Росії Фандас Сафіуллін не виключає звернення в Страсбурґ. Він повідомив журналістам, що невдовзі буде створений комітет під умовною назвою “Латинський фронт”. “Заборона на мову, - сказав він, - це безпрецедентна образа, приниження гідности народу, найтяжче, таке, що не забувають і не прощають”. Як написала газета “Комерсант-власть”, Конституційний суд повернув актуальність проблеми заточування російської абетки під татарську гортань. Тим часом татарські мовознавці заявили, що в Інтернеті татарській мові потрібна зовсім інша оболонка і вивісили на офіційному сайті Татарстану один із варіантів латиниці, яких є кілька. Отож, боротьба за адекватне графічне передання татарської мови не закінчена.
Майже два місяці тривав розгляд справи про татарську мову в Конституційному суді Російської Федерації. В одне провадження об’єднали дві справи: конституційність деяких положень федерального закону “Про мови народів Російської Федерації” та позов юриста з Казані Сергія Хапугіна, який вважав, що законодавство Татарстану про обов’язкове вивчення татарської мови у тому самому обсязі, що й російської порушує права дітей.
На розгляді справи представник влади Татарстану наполягав на тому, що відповідно до Конституції суб’єкти федерації можуть запроваджувати свої державні мови нарівні з російською і, таким чином, мають право вводити графічне написання, адже графічна й усна форма мови складають єдине органічне ціле. Незважаючи на всі аргументи, Конституційний суд Російської Федерації відмовив реґіонам у праві самостійно вибирати собі абетку. В постанові, яку зачитав голова суду Валерій Зорькін, сказано, що мови республік Російської Федерації зумовлені федеративним устроєм, а кирилиця – легітимізація реалій, які склалися історично, і що це сприяє збереженню державної єдности. На думку російської Феміди, ініціатива Татарстану могла привести (цитую) “до ослаблення федеративної єдности, порушення повноважень Російської Федерації в мовній сфері, обмеженню конституційних прав та свобод громадян”.
Депутат Державної Думи Росії Фандас Сафіуллін не виключає звернення в Страсбурґ. Він повідомив журналістам, що невдовзі буде створений комітет під умовною назвою “Латинський фронт”. “Заборона на мову, - сказав він, - це безпрецедентна образа, приниження гідности народу, найтяжче, таке, що не забувають і не прощають”. Як написала газета “Комерсант-власть”, Конституційний суд повернув актуальність проблеми заточування російської абетки під татарську гортань. Тим часом татарські мовознавці заявили, що в Інтернеті татарській мові потрібна зовсім інша оболонка і вивісили на офіційному сайті Татарстану один із варіантів латиниці, яких є кілька. Отож, боротьба за адекватне графічне передання татарської мови не закінчена.