Київ, 4 листопада 2004 року
Тарас Марусик
На черзі – наша постійна рубрика, присвячена мовним питанням. Сьогодні її гостем є старший науковий працівник Львівського інституту народознавства Національної академії наук України Роман Кісь. Зустріч з ним відбулася у Львові під час недавнього Форуму видавців.
Роман Кісь давно займається мовною тематикою, має численні публікації, в тому числі й книжки. На його думку, поділ України на схід, захід, південь дуже спрощує і навіть примітивізує мовну проблему.
Роман Кісь
Я радше волію говорити не стільки про мову як певну систему культурного розвитку, скільки про саме живе середовище нашого спілкування.
З цього погляду я, як львів’янин, як науковець, можу стверджувати, що навіть в коридорах львівського університету, на жаль, ми можемо почути, як тепер модно казати, дискурси на рівні злочинного зонівського арґо, так званого приблатньонного на кшталт “тіпа”, “карочє”, “прікол”, “він мене кумарить”, “класная тьолка”, “стрьомний” і так далі.
Тарас Марусик
Слава про Галичину як український П’ємонт, як каже Роман Кісь, набуває прикмет все більшої міфологічности.
Роман Кісь
На жаль, на рівні живого комунікативного середовища не стільки Горловка дрейфує в напрямку до Львова, скільки Львів дрейфує в напрямку до Донецької Горловки.
Так званий вільний вибір мови є властивим фікції, адже не стільки людина обирає мову, скільки панівна лінгво-культурна ситуація, моделі, взірці, які домінують безпосередньо на мовленнєвому середовищі, підпорядковують собі мовленнєву поведінку людини.
Тарас Марусик
Якщо так званий “воровской базар” стає престижнішим і посідає вищий статус у соціумі, то такі зразки мовно-культурної поведінки опановують думками і єством навіть, як зазначив Роман Кісь, “так званих наших рідних галичан”.
Роман Кісь
І ця тенденція посилюється, тенденція перетворення України, як лінгво-культурного поля, особливо в містах урбаністичного середовища у трохи віддалену периферію чи напівпериферію Рязані, Ліпецька й Москви. Це свідома цілеспрямована лінгво-культурна політика урядова.
Тарас Марусик
Старший науковий працівник Львівського інституту народознавства Національної академії наук України Роман Кісь вихід бачить у цілеспрямованій політиці, стратегією якої були б кроки на підтримку української мови з боку уряду та інших державних структур. На жаль, цього ми поки що не маємо.
Тарас Марусик
На черзі – наша постійна рубрика, присвячена мовним питанням. Сьогодні її гостем є старший науковий працівник Львівського інституту народознавства Національної академії наук України Роман Кісь. Зустріч з ним відбулася у Львові під час недавнього Форуму видавців.
Роман Кісь давно займається мовною тематикою, має численні публікації, в тому числі й книжки. На його думку, поділ України на схід, захід, південь дуже спрощує і навіть примітивізує мовну проблему.
Роман Кісь
Я радше волію говорити не стільки про мову як певну систему культурного розвитку, скільки про саме живе середовище нашого спілкування.
З цього погляду я, як львів’янин, як науковець, можу стверджувати, що навіть в коридорах львівського університету, на жаль, ми можемо почути, як тепер модно казати, дискурси на рівні злочинного зонівського арґо, так званого приблатньонного на кшталт “тіпа”, “карочє”, “прікол”, “він мене кумарить”, “класная тьолка”, “стрьомний” і так далі.
Тарас Марусик
Слава про Галичину як український П’ємонт, як каже Роман Кісь, набуває прикмет все більшої міфологічности.
Роман Кісь
На жаль, на рівні живого комунікативного середовища не стільки Горловка дрейфує в напрямку до Львова, скільки Львів дрейфує в напрямку до Донецької Горловки.
Так званий вільний вибір мови є властивим фікції, адже не стільки людина обирає мову, скільки панівна лінгво-культурна ситуація, моделі, взірці, які домінують безпосередньо на мовленнєвому середовищі, підпорядковують собі мовленнєву поведінку людини.
Тарас Марусик
Якщо так званий “воровской базар” стає престижнішим і посідає вищий статус у соціумі, то такі зразки мовно-культурної поведінки опановують думками і єством навіть, як зазначив Роман Кісь, “так званих наших рідних галичан”.
Роман Кісь
І ця тенденція посилюється, тенденція перетворення України, як лінгво-культурного поля, особливо в містах урбаністичного середовища у трохи віддалену периферію чи напівпериферію Рязані, Ліпецька й Москви. Це свідома цілеспрямована лінгво-культурна політика урядова.
Тарас Марусик
Старший науковий працівник Львівського інституту народознавства Національної академії наук України Роман Кісь вихід бачить у цілеспрямованій політиці, стратегією якої були б кроки на підтримку української мови з боку уряду та інших державних структур. На жаль, цього ми поки що не маємо.