Київ, 9 вересня 2004 року.
Тарас Марусик
Сьогодні – продовження циклу про давні іншомовні впливи на українську мову. Розповідь піде про готські мовні впливи.
Минулого разу мова йшла про іранські мовні запозичення. Професор Київського національного університету імени Тараса Шевченка, завідувач першого у світі Лінгвістичного навчального музею Костянтин Тищенко згадує професора з Мінська Мартинова, який довів, що слова кмітливий і темрява, відомі в українській та білоруській мовах, походять з іранської мови.
Ґоти, сліди яких простежуються в тому числі і на території нинішньої України з ІІ по IV століття нашої ери, теж залишили свою лексику в згадуваних мовах.
Костянтин Тищенко
Від ґотів знову є запозичення щирий, спритний, глей, які відомі в білоруській, в українській, але знову не відомі в російській, значить ще не існувало тих діалектів, з яких вона потім розвинулась.
До ґотизмів ІІ – IV століть в українській мові відносяться такі запозичення з цієї германської мови, як, скажімо, скло або котел, і це ж разом з технологією слід розуміти позичалося. Блюдо, дошка, смаковниця, бук, також морква за Шевельовим, вертоград - вже зникло в нас слово, але в історії відоме.
Уявіть собі, що готським є слово хліб, бо доти була тільки українська каша, а хліб – це “хляйбс” .
Тарас Марусик
За свідченням історика Йордана, ґотський король Германарих володарював над усіма народами Скіфії та Германії, як над своїми власними. “Обидва ці великі реґіони античного світу, - пише професор Тищенко, - розмежовувала Вісла – географічний центр ґотської держави.”
До ґотських запозичень належать і слова з фінансової сфери – шеляг, лихва і лихвар.
Костянтин Тищенко
Це дуже цікава деталь, пізнішим хозарам кияни і сіверяни платять шелягами свою данину. Тобто вони до того вже запозичили, до хозарів, цей платіжний засіб з Європи від германців.
Тут потрібне роз’яснення. На це противна сторона каже, так тільки ж в 551 році шилінги – шеляги придумані франками. Правильно, але через рік вони вживаються у ґотів і це письмово зафіксовано.
А треба сказати, що навіть після поразки ґотів і після того, як вони самі стали антами гунів, підкорилися германці, такі гордовиті, вони продовжували під гунською орудою контролювати ці наддніпрянські території, особливо Правобережжя.
Отже, в шостому столітті були підстави благополучно засвоїти від них давнім слов’янам оце слово шеляг.
Тарас Марусик
Професор кафедри Близького Сходу Київського національного університету імени Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, завідувач першого у світі Лінгвістичного навчального музею Костянтин Тищенко каже, що з ґотської прийшла також давня назва грошей пінязь, назва військової одиниці дружина і слово художник.
Тарас Марусик
Сьогодні – продовження циклу про давні іншомовні впливи на українську мову. Розповідь піде про готські мовні впливи.
Минулого разу мова йшла про іранські мовні запозичення. Професор Київського національного університету імени Тараса Шевченка, завідувач першого у світі Лінгвістичного навчального музею Костянтин Тищенко згадує професора з Мінська Мартинова, який довів, що слова кмітливий і темрява, відомі в українській та білоруській мовах, походять з іранської мови.
Ґоти, сліди яких простежуються в тому числі і на території нинішньої України з ІІ по IV століття нашої ери, теж залишили свою лексику в згадуваних мовах.
Костянтин Тищенко
Від ґотів знову є запозичення щирий, спритний, глей, які відомі в білоруській, в українській, але знову не відомі в російській, значить ще не існувало тих діалектів, з яких вона потім розвинулась.
До ґотизмів ІІ – IV століть в українській мові відносяться такі запозичення з цієї германської мови, як, скажімо, скло або котел, і це ж разом з технологією слід розуміти позичалося. Блюдо, дошка, смаковниця, бук, також морква за Шевельовим, вертоград - вже зникло в нас слово, але в історії відоме.
Уявіть собі, що готським є слово хліб, бо доти була тільки українська каша, а хліб – це “хляйбс” .
Тарас Марусик
За свідченням історика Йордана, ґотський король Германарих володарював над усіма народами Скіфії та Германії, як над своїми власними. “Обидва ці великі реґіони античного світу, - пише професор Тищенко, - розмежовувала Вісла – географічний центр ґотської держави.”
До ґотських запозичень належать і слова з фінансової сфери – шеляг, лихва і лихвар.
Костянтин Тищенко
Це дуже цікава деталь, пізнішим хозарам кияни і сіверяни платять шелягами свою данину. Тобто вони до того вже запозичили, до хозарів, цей платіжний засіб з Європи від германців.
Тут потрібне роз’яснення. На це противна сторона каже, так тільки ж в 551 році шилінги – шеляги придумані франками. Правильно, але через рік вони вживаються у ґотів і це письмово зафіксовано.
А треба сказати, що навіть після поразки ґотів і після того, як вони самі стали антами гунів, підкорилися германці, такі гордовиті, вони продовжували під гунською орудою контролювати ці наддніпрянські території, особливо Правобережжя.
Отже, в шостому столітті були підстави благополучно засвоїти від них давнім слов’янам оце слово шеляг.
Тарас Марусик
Професор кафедри Близького Сходу Київського національного університету імени Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, завідувач першого у світі Лінгвістичного навчального музею Костянтин Тищенко каже, що з ґотської прийшла також давня назва грошей пінязь, назва військової одиниці дружина і слово художник.