Нью-Йорк, 7 липня 2004 - Росія прагне подарувати містові Джерсі-Сіті велетенський пам’ятник, присвячений жертвам ісламських терактів 11 вересня 2001-го року. Але подарунок викликав численні протести громадськості, незадоволеної естетичними якостями пропекту. Наш ньюйоркський кореспондент Ю.Д. з подробицями скандальної історії.
Росія пропонує встановити меморіал в Джерсі-Сіті на набережній гирла ріки Гудзон, напроти того місця, де стояли хмарочоси Світового торговельного центру. Пам’ятник важить 175 тонн, сягає висоти десятиповерхового будинку і являє собою башту, всередині якої - виріз у формі сльози. Скульптуру нині закінчують виготовляти в Росії, автор – Зураб Церетелі, президент Російської академії мистецтв, відомий своїми велетенськими суперечливими проектами, такими, як 55-метрова статуя Петра Першого. Відомо, що опоненти погрожували навіть закласти під статую Петра заряд вибухівки. Новий меморіал – подарунок президента Путіна від імені російського народу. Подарунок прийняв мер Джерсі-Сіті, нині покійний Гленн Каннінгем. Популярність мера допомогла йому без зайвого клопоту отримати згоду міської ради навіть без обговорення. Ніхто не зважував ані мистецької, ані фінансової вартості проекту, а між тим, Джерсі-Сіті мусить оплачувати з власного бюджету перевезення морем і встановлення меморіалу. Одначе, після смерті мера Каннінгема наспіли протести громадськості, яка вимагає “ввічливо, але твердо” відмовитись від подарунка. Асоціація художників Pro Arts Jersey City називає пам’ятник “позбавленим почуттів зразком помпезності та самовихваляння одного з найвульгарніших самовисуванців у світі”.
Міська жителька Енн Беррі в листі до Гарві Сміта, який тимчасово виконує обов’язки мера міста, пише, що пам’ятник схожий на жіночі статеві органи. “Заради усього святого, невже ніхто не може цього зупинити?”, - запитує вона. За словами The New York Times (газета примістила на першій сторінці фото пана Церетелі з моделлю пам’ятника), “багато хто називає його твори кітчем збільшеного розміру, особливо критикуючи скульптора за величезні габарити найвідоміших його творів”. The New York Times з іронією пише, що «для пана Церетелі ідея скромного проекту – встановити в одному з парків Санкт-Петербурга 74 бюсти царських родин у натуральний розмір”. Є, щоправда, й прихильники проекту, які називають його “видатним символом протесту проти міжнародного тероризму”. Вони вваажають, що було б невічливо відмовлятися від подарунка президента Путіна. Так, зокрема, вважає Гай Катрілло, колишній співголова Комісії з розслідування терактів. На його думку, треба враховувати тривалу ворожнечу у минулому між Росією і Сполученими Штатами, тож важливість меморіалу виходить за межі суперечок про його художню вартість. Разом з тим, Катрилло визнає, що перспективи меморіалу залишаються поки що невизначеними.
Росія пропонує встановити меморіал в Джерсі-Сіті на набережній гирла ріки Гудзон, напроти того місця, де стояли хмарочоси Світового торговельного центру. Пам’ятник важить 175 тонн, сягає висоти десятиповерхового будинку і являє собою башту, всередині якої - виріз у формі сльози. Скульптуру нині закінчують виготовляти в Росії, автор – Зураб Церетелі, президент Російської академії мистецтв, відомий своїми велетенськими суперечливими проектами, такими, як 55-метрова статуя Петра Першого. Відомо, що опоненти погрожували навіть закласти під статую Петра заряд вибухівки. Новий меморіал – подарунок президента Путіна від імені російського народу. Подарунок прийняв мер Джерсі-Сіті, нині покійний Гленн Каннінгем. Популярність мера допомогла йому без зайвого клопоту отримати згоду міської ради навіть без обговорення. Ніхто не зважував ані мистецької, ані фінансової вартості проекту, а між тим, Джерсі-Сіті мусить оплачувати з власного бюджету перевезення морем і встановлення меморіалу. Одначе, після смерті мера Каннінгема наспіли протести громадськості, яка вимагає “ввічливо, але твердо” відмовитись від подарунка. Асоціація художників Pro Arts Jersey City називає пам’ятник “позбавленим почуттів зразком помпезності та самовихваляння одного з найвульгарніших самовисуванців у світі”.
Міська жителька Енн Беррі в листі до Гарві Сміта, який тимчасово виконує обов’язки мера міста, пише, що пам’ятник схожий на жіночі статеві органи. “Заради усього святого, невже ніхто не може цього зупинити?”, - запитує вона. За словами The New York Times (газета примістила на першій сторінці фото пана Церетелі з моделлю пам’ятника), “багато хто називає його твори кітчем збільшеного розміру, особливо критикуючи скульптора за величезні габарити найвідоміших його творів”. The New York Times з іронією пише, що «для пана Церетелі ідея скромного проекту – встановити в одному з парків Санкт-Петербурга 74 бюсти царських родин у натуральний розмір”. Є, щоправда, й прихильники проекту, які називають його “видатним символом протесту проти міжнародного тероризму”. Вони вваажають, що було б невічливо відмовлятися від подарунка президента Путіна. Так, зокрема, вважає Гай Катрілло, колишній співголова Комісії з розслідування терактів. На його думку, треба враховувати тривалу ворожнечу у минулому між Росією і Сполученими Штатами, тож важливість меморіалу виходить за межі суперечок про його художню вартість. Разом з тим, Катрилло визнає, що перспективи меморіалу залишаються поки що невизначеними.