Аудіозапис:
Київ, 6 травня 2004 року.
Тарас Марусик
На початку минулого року молодий киянин, студент Олександр Середюк подав позов проти однієї київської крамниці, яка на проспекті Перемоги торгує господарськими товарами. Там він придбав хімічний товар, яким користуватися треба з відповідною інструкцією, маючи інформацію про товар. Однак інструкція була російською мовою, що суперечить законові України “Про права споживачів”.
Говорить адвокат, кандидат юридичних наук Василь Мірошниченко.
Василь Мірошниченко
Молодий хлопець, випускник школи недавній, школи, де не вивчали російську мову і літературу за рішенням уряду України (це не його власний вибір був, а вибір його батьків, які віддали дитину саме в таку школу, українську школу київську), не вивчав цієї іноземної мови. Вивчав англійську, і непогано знає. Китайську трохи знає.
Тарас Марусик
Будь-яка інформація про товар повинна відповідати законові, зокрема розміщуватися на етикетці, з відповідним маркуванням, інакше це не інформація і довіряти їй не можна. Якщо, скажімо, непрофесіонал виконує переклад, це може мати в кожному конкретному прикладі сумні наслідки – чи стосується це харчових продуктів, чи якихось токсичних. Інформація про товар має бути зрозумілою мовою, в українському випадку – державною, якою сьогодні є українська.
Василь Мірошниченко
Тим не менше, суд Святошинський навіть відмовився призначити психологічну експертизу, щоби з’ясувати, чи було завдано моральних збитків позивачеві. Хоча по таким справам психологічна експертиза є стандартним, необхідним кроком. І позивач готовий був її оплатити. Тим не менше, Святошинський суд прийняв рішення, з моєї точки зору, незаконне. Більш того, суддя ще в ході процесу висловлювала думку, що в Україні нема людей, які не знають російської мови, бо це ж, мовляв, мова СНД. То, вибачайте, Україна – лише асоційований член. Вона не є членом СНД. І говорити, що в Україні застосовується російська мова як робоча чи ще якась – це неправильно. Юридично це абсурд.
Тарас Марусик
Показово, що Апеляційний суд Києва відхилив апеляційну скаргу позивача, після чого місцевий Святошинський суд тричі намагався не прийняти касаційну скаргу. Все-таки з четвертої спроби Апеляційний суд виявив принциповість.
Василь Мірошниченко
І виправив помилку (якщо це була помилка – тричі підряд) Святошинського суду і змусив Святошинський суд прийняти касаційну скаргу. Вона буде розглядатися Верховним судом України. Тобто, є надія, що справедливість переможе.
Тарас Марусик
Дії суддів місцевого Святошинського суду, на думку адвоката, кандидата юридичних наук Василя Мірошниченка, межують зі злочином.
Василь Мірошниченко
Тобто я можу сказати, що є ознаки складу злочину, з моєї точки зору, в діях суддів. Але, в кінці кінців, важливо, як поставиться до захисту прав споживачів... А це вже не одна людина – таких людей в Україні вже тисячі, сотні тисяч. Це – випускники шкіл українських (в Києві їх, наприклад, 90%), де російську мову й літературу вже більше 10 років не вчать. Тобто, діти з 1 класу не вчили цієї іноземної мови. І зараз, коли їм підсовують товари з написами цією іноземною мовою, то їх як споживачів ставлять у становище, коли їх права порушені. Бо вони мають право одержати інформацію про товар.
Тарас Марусик
До речі, відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України від квітня 1996 року: “Надання інформації в технічній документації, на етикетці, тощо іноземною мовою без перекладу... слід розцінювати як відсутність необхідної інформації.”
На сьогодні – все. Зустрінемося наступного вівторка в рубриці “А мова – як море!”.
Київ, 6 травня 2004 року.
Тарас Марусик
На початку минулого року молодий киянин, студент Олександр Середюк подав позов проти однієї київської крамниці, яка на проспекті Перемоги торгує господарськими товарами. Там він придбав хімічний товар, яким користуватися треба з відповідною інструкцією, маючи інформацію про товар. Однак інструкція була російською мовою, що суперечить законові України “Про права споживачів”.
Говорить адвокат, кандидат юридичних наук Василь Мірошниченко.
Василь Мірошниченко
Молодий хлопець, випускник школи недавній, школи, де не вивчали російську мову і літературу за рішенням уряду України (це не його власний вибір був, а вибір його батьків, які віддали дитину саме в таку школу, українську школу київську), не вивчав цієї іноземної мови. Вивчав англійську, і непогано знає. Китайську трохи знає.
Тарас Марусик
Будь-яка інформація про товар повинна відповідати законові, зокрема розміщуватися на етикетці, з відповідним маркуванням, інакше це не інформація і довіряти їй не можна. Якщо, скажімо, непрофесіонал виконує переклад, це може мати в кожному конкретному прикладі сумні наслідки – чи стосується це харчових продуктів, чи якихось токсичних. Інформація про товар має бути зрозумілою мовою, в українському випадку – державною, якою сьогодні є українська.
Василь Мірошниченко
Тим не менше, суд Святошинський навіть відмовився призначити психологічну експертизу, щоби з’ясувати, чи було завдано моральних збитків позивачеві. Хоча по таким справам психологічна експертиза є стандартним, необхідним кроком. І позивач готовий був її оплатити. Тим не менше, Святошинський суд прийняв рішення, з моєї точки зору, незаконне. Більш того, суддя ще в ході процесу висловлювала думку, що в Україні нема людей, які не знають російської мови, бо це ж, мовляв, мова СНД. То, вибачайте, Україна – лише асоційований член. Вона не є членом СНД. І говорити, що в Україні застосовується російська мова як робоча чи ще якась – це неправильно. Юридично це абсурд.
Тарас Марусик
Показово, що Апеляційний суд Києва відхилив апеляційну скаргу позивача, після чого місцевий Святошинський суд тричі намагався не прийняти касаційну скаргу. Все-таки з четвертої спроби Апеляційний суд виявив принциповість.
Василь Мірошниченко
І виправив помилку (якщо це була помилка – тричі підряд) Святошинського суду і змусив Святошинський суд прийняти касаційну скаргу. Вона буде розглядатися Верховним судом України. Тобто, є надія, що справедливість переможе.
Тарас Марусик
Дії суддів місцевого Святошинського суду, на думку адвоката, кандидата юридичних наук Василя Мірошниченка, межують зі злочином.
Василь Мірошниченко
Тобто я можу сказати, що є ознаки складу злочину, з моєї точки зору, в діях суддів. Але, в кінці кінців, важливо, як поставиться до захисту прав споживачів... А це вже не одна людина – таких людей в Україні вже тисячі, сотні тисяч. Це – випускники шкіл українських (в Києві їх, наприклад, 90%), де російську мову й літературу вже більше 10 років не вчать. Тобто, діти з 1 класу не вчили цієї іноземної мови. І зараз, коли їм підсовують товари з написами цією іноземною мовою, то їх як споживачів ставлять у становище, коли їх права порушені. Бо вони мають право одержати інформацію про товар.
Тарас Марусик
До речі, відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України від квітня 1996 року: “Надання інформації в технічній документації, на етикетці, тощо іноземною мовою без перекладу... слід розцінювати як відсутність необхідної інформації.”
На сьогодні – все. Зустрінемося наступного вівторка в рубриці “А мова – як море!”.
