Російський президент Володимир Путін уперше відвідав Курську область з початку української операції. Про це повідомили російські державні агентства новин 12 березня. Понад пів року підрозділи ЗСУ тримали під контролем частину російської території, зокрема, адміністративний центр Суджу. Тепер туди повернулася російська армія, лише західна частина міста залишається у сірій зоні, згідно з мапою DeepState.
На тлі цих повідомлень президент Володимир Зеленський запевнив, що ЗСУ продовжують виконувати бойові завдання, намагаючись зберегти життя військових. Раніше він припускав, що в разі переговорів Україна може запропонувати обмін захоплених територій Курщини на окуповані українські землі.
Чому Росія активізувалась саме зараз? Чи має Україна ще козирі для переговорів? І як це вплине на фронт?
Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спитали про це у військового аналітика та ветерана російсько-української війни Олексія Гетьмана.
– Що означає для України ймовірна втрата контролю над територією Курської області?
– Поки що йдеться лише про Суджу, а не про всю територію, де перебувають наші війська.
Наші партнери, аналізуючи ризики, припускали, що в оточенні можуть опинитися 10 тисяч наших військовослужбовців. Це не підтвердилось.
Припускали, що в оточенні можуть опинитися 10 тисяч наших військовослужбовців. Це не підтвердилось
Ми намагаємося не акцентувати, скільки там наших військових, хоча це невелика таємниця. Відомо й, скільки та де перебуває російських військ. У сучасній війні це точно підрахувати не можна, але повністю сховати цю інформацію нереально.
Припустимо, якщо наших військ там (у Курській області – ред.) близько 10 тисяч, то російських – приблизно 80 тисяч. Це означає, у 8 разів більше.
Росіяни використовують морську піхоту, парашутно-десантні та десантно-штурмові війська. Хоча це й не завжди елітні підрозділи, але одні з найкраще підготованих. Їхня перевага значна.
Якщо вони продовжать посилювати сили та засоби, нам, ймовірно, доведеться вийти з міста, хоча бої в ньому можуть тривати досить довго.
– Чи вигідно залишатися ЗСУ у Суджі та утримувати далі місто?
– Ні, ніякого сенсу немає. Ведучи бойові дії на нашій території, ми утримуємо навіть невеликі села, у яких може бути 5 хат і де вже давно ніхто не живе. Втім, це наша територія. Ми ведемо позиційну оборону.
Разом із тим, як пояснив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, там (у Курській області – ред.) ми ведемо маневрену оборону – уникаємо лобових зіткнень із силами противника, які переважають. Це не ноу-хау, а тактика, яка описана у підручниках.
Армія діє згідно з наукою, а не фантазіями. Маневрена оборона передбачає мобільність, точкові удари та швидке перегрупування.
Ніхто не планував проводити референдуми й приєднувати ці територій до нашої країни
Якщо виникне загроза нашим військам у Суджі, вони відійдуть на інші позиції у Курській області.
А якщо буде ухвалено рішення залишити територію Росії, це не варто розцінювати як трагедію. Ще у вересні-жовтні військове командування (України – ред.) наголошувало, що це рейдова операція.
Згідно з військовою доктриною, рейд передбачає захід і вихід військ. Ніхто не планував проводити референдуми й приєднувати ці територій до нашої країни. Це була військова операція, яка мала серйозну політичну складову.
Якщо вона себе вичерпала, війська повернуться, щоб зосередитися на бойових діях безпосередньо на нашій території. Ніхто не збирається триматися за «курських солов'їв».
– ЗСУ понад півроку змушували Збройні сили РФ тримати угруповання військ на цій території, відправляти серйозні резерви, навіть задіювати військових з Північної Кореї. Чому саме зараз російська армія активізувалась на цьому напрямку? Це пов'язано з переговорами чи, гадаєте, це просто збіг?
– Це навряд чи збіг – ці речі пов'язані. Війна є продовженням політики іншими методами, тож відокремити їх неможливо.
Після переговорів між нашою делегацією та представниками Сполучених Штатів було досягнуто взаєморозуміння щодо позицій обох сторін. Ми погодилися підписати договір про зупинення бойових дій – щонайменше на 30 днів у повітрі, на землі та воді.
Водночас, як зазначають представники чинної адміністрації США, а можливо, навіть сам Дональд Трамп, хоча точний автор висловлювання не є принциповим, 75% успіху перемир’я залежить від Російської Федерації.
Ми виконали свою роботу. Тепер, як нині модно говорити, м'яч на полі росіян. Яке рішення вони ухвалять – невідомо, але сподіваємося на краще.
– До переговорів ми ще повернемося. Однак чи варто чекати тепер натиску на Донбасі від армії РФ, якщо у них з'являться сили після можливого звільнення території Курської області від ЗСУ?
– Очевидно, що всі війська вони звідти не заберуть, адже ми можемо здійснити новий рейд – зайти знову на територію Курської чи Брянської областей. Навряд чи там залишаться лише строковики чи прикордонники.
Частина підрозділів лишиться, щоб утримувати рубежі, а решту, ймовірно, перекинуть на інші напрямки – Покровський, Куп’янський, Лиманський, Торецький, Гуляйполівський чи Херсонський.
– Україні вигідні повторні, як ви кажете, рейди?
– Вони принесли успіх, змусивши серйозну кількість російських сил вступити в бій, тоді як з нашого боку задіяно відносно небагато військ. Це вигідно.
Згадаймо заяви Головного управління розвідки, головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони щодо необхідності перенесення бойових дій на територію Росії. Саме там має розгортатися війна.
Ця ідея реалізується не лише на Курщині – є й інші прикордонні області, куди, цілком можливо, вже сплановані нові операції. Головне, це має бути несподівано. Всі наші попередні дії, зокрема Харківська та Курська операції, а також наші контрудари, застали Росію зненацька.
Тому що буде далі, де ми робитимемо несподіванки для росіян, побачимо. Я думаю, такі плани є, але, гадаю, на пальцях однієї руки можна порахувати, скільки людей знає про них. Це все-таки абсолютно секретна інформація.
– З чим пов'язане нинішнє просування армії РФ у Курській області? Існують припущення, що це може бути пов'язано з паузою в обміні розвідданих.
– Пауза, яка тривала сім днів, вже завершилася. Вона принесла дуже багато шкоди, зокрема, Сполученим Штатам, але це окрема тема для обговорення.
Цілком можливо, що через затримку росіянам вдалося краще підготуватися та посилити натиск
Просування пов’язане з розвіданими про переміщення військ. Можна було багато чого використати з них. Проте цілком можливо, що через затримку (призупинення США обміну розвідданими – ред.) росіянам вдалося краще підготуватися та посилити натиск. Без даних ми не могли знати, де саме вони концентрують сили.
Загальну картину можна отримати лише, аналізуючи великі обсяги інформації. Це дозволяє відстежувати тенденції та просто пересування військ.
Хоча тоді ситуація ускладнилася, казати, що ми залишилися повністю сліпими без цих даних, не можна. Це не зробило нас безпорадними у веденні бойових дій.
– Повернімось до переговорів. У ЗМІ ширилася думка про те, що утримання ЗСУ частини Курської області – це козир України на переговорах. Чи досі його може використати Україна? Раніше Володимир Зеленський заявляв, що Україна обмінюватиме українську територію на російську. Що тепер?
– У нас достатньо козирів не в рукаві, а на столі. Взяти хоча б нещодавню атаку дронів – за різними оцінками, від 300 до 500 безпілотників атакували військові об’єкти в Росії. Чи могло утримання Курської області бути ще одним нашим козирем? Це питання заполітизоване.
Гаразд, наші війська могли вийшли з Курщини, але чи означає це, що в нас немає інших аргументів?
Ми три роки тримаємо оборону, провели масштабні контрнаступи, воюємо з так званою другою армією світу.
Погляньмо на карту DeepState, щоб побачити, на яку відстань росіяни просунулися за 2024 рік, починаючи з 10 лютого минулого року, коли розпочалися наступальні дії (на Авдіївку – ред.). Вони просунулися лише на 55 кілометрів, втративши півмільйона людей. За будь-якими військовими розрахунками та аналітикою, це важко назвати успішною операцією.
– За даними Генерального штабу ЗСУ, минула доба (11 березня - ред.) була найактивнішим днем за кількістю штурмів у 2025 році. Всього 259 боєзіткнень. Перед цим аномальна активізація була 15 лютого, тоді російські війська здійснили 261 атаку. Чи погодитеся ви, що ця активізація російських військ пов'язана з переговорами або ж на це є інші причини?
– Причин може бути декілька. Одна з них пов'язана з переговорами, оскільки до вчора (11 березня – ред.) ми спостерігали зменшення інтенсивності боїв на фронті. Їх було менше 100, що дуже мало для лінії фронту довжиною понад 1300 кілометрів.
Навіть на Покровському напрямку, де завжди точилися найгарячіші бої, інтенсивність штурмів впала на третину. Мабуть, противник видихався, і зараз, ймовірно, задіяв все, що міг. Цей пік пов'язаний із переговорами між нами та Сполученими Штатами.
Як ми бачимо на графіку, такі піки зазвичай чергуються зі спадом. Вони не змозі підтримувати однакову інтенсивність більше кількох днів – у них немає таких сил і засобів.
– Гадаєте, тільки кілька днів можуть утримувати такий темп?
– Після кожної активізації у них завжди настає затишшя, бо вони зазнають втрат, які потрібно якось відновлювати. Але компенсовувати ці втрати просто за рахунок кількості неможливо.
Ось приклад: якщо в роті 30 загиблих або поранених, просто додавши ще 30 солдатів, ви не зробите її знову боєздатною.
Якщо загинув зв'язківець, замінити його снайпером неможливо. Це має бути саме зв'язківець. Тому щоб відновити роту, потрібно знайти тих 30 осіб, які були вбиті, і саме з такими військово-обліковими спеціальностями. Якщо ж замість цього направити просто 30 піхотинців, рота не буде повноцінною, вона не зможе воювати.
– Наскільки суттєвим може бути це видихання? Наприклад, чи зможе воно створити вікно можливостей для ЗСУ, як це було восени на Харківщині 2022 року?
– Наше військове керівництво та штаби постійно аналізують ситуацію. Ми не лише готуємо оборону, а й плануємо контрнаступи. Ці плани реалізуються, коли виникає певний момент у противника: ротація, перебої з постачанням пального або інші причини.
Армія не воює за припущеннями чи фантазіями: чим краще навчені фахівці, тим успішніше діє армія
Для цього працює розвідка та контррозвідка. Коли настає цей момент, починають реалізовуватися плани, які вже прописані. Плани є, не сумнівайтесь.
Чи буде вікно можливостей, чи ні – це спрощений підхід. Воно може виникнути не тільки через те, що ворог «видихнувся». Є ще дуже багато інших складових. Професіоналізм командира полягає у тому, щоб їх проаналізувати та ухвалити правильне рішення.
Тоді це приводить до успіху – виходить вдалий контрнаступ або оборона. Це і є військова наука: армія не воює за припущеннями чи фантазіями. Чим краще навчені фахівці, тим успішніше діє армія.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Поділіться з нами своїм відгуком на статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505.
Форум