В умовах, коли сотні російських розвідувальних дронів цілодобово патрулюють небо в пошуках цілей, автоматизований ракетно-зенітний комплекс «Оса» на фронті просто незамінний. Сьогодні це найефективніший засіб знищення БПЛА. Журналісти Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) поговорили з екіпажем української «Оси», який постійно курсує безпосередньо біля лінії фронту, прикриваючи артилерію, піхоту й танки. Будучи мисливцем на повітряні цілі, сама «Оса» також постійно є ціллю для агрессора. Як керувати нею, самим не підставляючись під удар?
«Олеже, я тобі виставлю відро раків, аби ми тільки цей дріфт успішно закінчили»
Екіпаж українського ЗРК повертається після успішного виконання бойового завдання на Донеччині. Одразу кілька дронів-розвідників армії РФ – збиті. Бійці задоволені.
«Ми, в основному, намагаємося збивати «Орлан-10», «Орлан-30» і «Supercam». Це наші «найжирніші» цілі, тому що вони коштують чимало. «Орлан» – це в середньому 100 тисяч доларів. «Орлан-30», який з «ночніком» (прилад нічного бачення – ред.) з лазерною системою наведення для артилерії – 120-130 тисяч доларів. Тобто якщо ми, умовно 5 ракет запустимо – ми все одно будемо у виграші», – пояснює боєць на псевдо «Капелан».
«Ми виїжджаємо і можемо вже через 10 хвилин збити перший дрон, бо на відносно невеликій ділянці фронту їх може, як мінімум, 5 точно літати. Буває так, що вони запускають одного «розвідника» і, якщо ми його збиваємо, інші «Zala», які позаду нього летіли – вже можуть нас засікти й вже по нас будуть працювати. Тому ми довго теж не стоїмо на одному місці. Якщо не бачимо ціль деякий час – дразу переміщаємось. Ми ж теж «світимось», поки працюємо. По іншому ніяк», – додає оператор «Оси» Влад.
«Оса» вважається всепогодним комплексом з гарною прохідністю, але для того, щоб керувати нею в екстремальних умовах – теж потрібен досвід. Чималий.
Треба було дуже швидко змінити позицію, максимум, що я зміг з неї вижати – 70 кілометрів на годину по бездоріжжю
«Був масовий артилерійський обстріл, треба було дуже швидко змінити позицію, максимум, що я зміг з неї вижати – 70 кілометрів на годину по бездоріжжю. Один з наших операторів тоді сказав: «Олеже, я тобі виставлю відро раків, аби ми тільки цей дріфт успішно закінчили», – сміється водій «Оси» Олег.
«Ми, як той прищик на дупі. Маленькі – але дуже заважаємо сидіти»
Оглядаючи комплекс, бачимо антени, що підгоріли, пробитий осколками корпус. Ця машина – наочна ілюстрація: в яких умовах працюють бійці ППО. «Оса» шукає дрони. Дрони шукають «Осу».
«Її найбільший мінус – тут взагалі броні немає. Жодної. Від слова «зовсім». Вона в цьому плані як звичайне авто. Моє завдання – доставити хлопців до місця відпрацювання і забрати їх звідти. Вчасно відреагувати на будь-яку ситуацію. Слухати команди, бо в машині дуже шумно, і треба прислуховуватись і спостерігати у вікно перед собою. Бо по нас тут постійно щось летить», – зауважує Олег.
«Це основа прикриття артилерії, основа прикриття піхоти, мінометів, танків. Сама суть цього комплексу – це мобільність. Ми виїхали, відпрацювали, якщо позицію спалили – валимо на іншу точку, потім на третю. Посиділи в кущах, знову виїхали і «Добрий вечір. Шукай вітра в полі». Для того, щоб їм нас знайти – їм треба час. Ми як той прищик на дупі. Маленькі, але дуже заважаємо сидіти. Коли «Оса» гарно працює і в нас достатньо БК – ми ж бачили скільки разів статистику», – розповідає «Капелан».
Коли відпрацьовуємо – дні на 4 їхня авіація губиться
«Ми заїжджаємо – вони валять, при чому, добре валять. А коли відпрацьовуємо – дня на 4 їхня авіація губиться. Вони вже бояться навіть в сектор заходити. Тому на ці комплекси постійно полюють. Була ситуація – нам дали команду тікати, кажуть: «кидайте все, просто звалюйте звідти». Ми виїхали, а на тому місці пів села зрівняли з землею. Вони їм дуже заважають. Щоб ви розуміли, тільки нашим екіпажем за часи повномасштабки було знищено 93 цілі. Особисто мною – 54», – пояснює ситуацію «Капелан».
«Збили ту СУшку і дуже сильно раділи тоді»
«Оса» здатна розпізнавати та виявляти цілі у русі й одразу, після короткої зупинки, може їх знищити. Пуск двох зенітних керованих ракет відбувається із затримкою від 3 до 5 секунд.
Ганялись, сафарі влаштовували, падлюка від нас тікав, ми за ним – було і таке
«Все залежить від бойової задачі. Ми можемо і ешелон прикривати, який десь розвантажується, і, звичайно, якусь ділянку на лінії фронту закрити. Куди скажуть – туди і їдемо. Навіть безпосередньо до самої лінії фронту. Не проблема. Було таке – командування питає: «ви можете ще ближче під’їхати»? Наш начальник розрахунку відповідає: «не питання». На два поля ще просунулись. Ганялись, сафарі влаштовували, падлюка від нас тікав, ми за ним – було і таке. А було що і на нас сафарі влаштовували», – розповідає «Капелан».
Особливість ЗРК «Оса» – це станція радіолокації кругового огляду з високим ступенем захисту від перешкод. Вона знаходить цілі та розраховує їхні координати. Наприклад, винищувач бачить на відстані до сорока кілометрів, залежно від висоти польоту.
Один із російських літаків Влад збив на початку повномасштабної агресії, за що отримав орден «За мужність» другого ступеня.
«На другий день війни, коли почався весь «двіж», нас привели в бойову готовність, і вийшло так, що ми зустріли літак. Була велика ймовірність того, що він просто відпрацює по нас. Він сильно близько до нас тоді підлетів. Ми не розуміли, що він хоче робити. Нам кажуть: «пуск» – і ми робимо пуск. Спочатку було незрозуміло, чи ми його збили, чи ні. Це був другий чи третій пуск, який ми робили з машини. До цього пусків не було жодних. І так вийшло, що ми збили ту СУшку й дуже сильно раділи тоді», – згадує Влад.
«Ти збиваєш ті БПЛАхі – вони стають сліпі»
Наразі російські літаки в зону дії «Оси» не залітають. Проте активно вивчають, на що здатні українські системи ППО.
Нарізають авіацією кола перед лінією зіткнення. Оці кола – це вони так намацують наші ППО
«Ти збиваєш ті БПЛАхі – вони стають сліпі, тому вони стають обережними. Нарізають авіацією кола перед лінією зіткнення. Оці кола – це вони так намацують наші ППО. Чи намагатимуться по них працювати, чи ні. На якій дальності по них працюватимуть – по цих даних можна визначити тип нашої ППО. Загалом суть ППО – як пишуть військові підручники – не безпосередньо збиття об'єкта. Суть – це завадити противнику виконати бойове завдання. Якщо ти при цьому збив щось – взагалі красень», – пояснює «Капелан».
Дані від радіолокаційної антени далі передаються операторам станції супроводу цілей, які її захоплюють та ведуть. Момент, коли саме треба запустити ракету, прораховує спеціальний прилад. Маленький дрон сама система бачить, а ось недосвідчений оператор може не розпізнати.
«Якщо ми у прилад спостереження бачимо ціль, саме безпосередньо силует, то на радарі він в нас – просто точка. Та й все. За нею можна подивитись – чи це велика ціль, чи маленька. Ну і в мене на екрані помітно, які саме перешкоди вона дає», – ділиться досвідом Влад.
«Перевага цього комплексу – йому все одно: чи то хмара, чи то не хмара. Якщо автосупровід взяв ціль – то все. Допоки або дальність, або РЕБ своїми перешкодами не зіб'ють наведення – вона веде до цілі, й ракета піде саме в ту ціль», – резюмує «Капелан».
В умовах, коли ПЗРК «Stinger» та «Ігла» безсилі, бо не бачать електронні двигуни БПЛА «Zala» та «Supercam» – саме радянські ЗРК «Стріла» чи «Оса» залишаються основними засобами боротьби з російськими дронами-розвідниками. Але в ЗСУ вже є і зарубіжні аналоги. Наприклад, британські ЗРК «Stormer».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Форум