Чому іноземним волонтерам заборонили приїжджати на Херсонщину без погодження з місцевою владою? Наскільки такі візити важливі для регіону, чим допомагають іноземні організації місцевим жителям? З якими ризиками стикаються волонтери, які працюють на правобережній Херсонщині? Про все це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Іноземним волонтерам заборонили відвідувати громади Херсонщини зі складною безпековою ситуацією. Таке рішення на початку лютого ухвалила військові адміністрація області. До переліку небезпечних населених пунктів тоді увійшли Кізомис, Білозерка, Антонівка, Тягинка, Берислав, Милове, Золота Балка та ще понад 30 містечок і сіл.
- 16 лютого, до переліку внесли ще 13 населених пунктів, куди іноземним громадянам заборонено в’їжджати без погодження з військовою адміністрацією Херсонщини. Зокрема, йдеться про Новоолександрівку, Первомайське, Новодмитрівку, Широку Балку, Станіслав, Олександрівку, мікрорайон «Корабел» у Херсоні та інші.
- У військовій адміністрації Херсонщини таке рішення пояснили загибеллю через російський удар по Бериславу двох громадян Франції, волонтерів організації HEKS EPER. Ще троє їхніх співгромадян та українець також були поранені. У воєнний час гарантувати безпеку у таких регіонах неможливо, зазначили в ОВА.
- Франція підтвердила загибель двох своїх волонтерів внаслідок обстрілу Берислава. Антитерористична прокуратура Франції розпочала розслідування. Справа відкрита за фактами воєнних злочинів та навмисного заподіяння шкоди життю людини, що захищається, зокрема, міжнародним гуманітарним правом. Крім того, через загибель волонтерів Міністерство закордонних справ Франції викликало російського посла.
- У Херсонській ОВА тоді прокоментували, що п'ятеро французів і один українець поїхали до Берислава для того, щоб дізнатися про потреби людей. Поїздка була не узгоджена з військовими та адміністрацією.
«Смерть через удар по Бериславу»
Керівник пресофісу Херсонської ОВА Олександр Толоконніков розповів «Новинам Приазов'я», що це був не перший випадок, коли іноземці не погоджували свій візит до небезпечних місць. Відтак, влада вирішила відреагувати. Заборона без погодження з місцевою адміністрацією стосується відвідування 20-кілометрової зони, яка розташована біля Дніпра і перебуває під постійними обстрілами російських військових, пояснив речник.
Це не заборона, а заборона без погодженняОлександр Толоконніков
«Випадок, який був у Бериславі, стався одразу як вони (волонтери – ред.) заїхали в населений пункт Берислав, який був під обстрілами, саме в той час. Вони поїхали, грубо кажучи, в ту частину міста, яка була небезпечна, але їх ніхто не попередив.
Це не заборона, а заборона без погодження. Тобто вони просто погоджують з нами й також з військовими по процедурі, попереджають про свій візит. Тоді їх або пускають у супроводі військових, або пресофіцера, який знає, куди можна їхати, і в нього є також оперативна інформація про те, чи є зараз дрони в повітрі, чи зараз йде обстріли», – пояснив представник ОВА.
Раніше також були випадки, коли іноземні волонтери отримували поранення внаслідок російських обстрілів, каже Толоконніков. Зокрема, після руйнування Каховської ГЕС влітку минулого року.
«Коли був підрив Каховської ГЕС, обстрілювали волонтерів, які допомагали й просто на вулицях були випадки, наскільки я пам’ятаю, коли громадянин Швеції отримував поранення в самому Херсоні. Але, слава богу, не важке. Але ми розуміли, де вони, де вони знаходяться, що вони в місті. Звичайно, ми розуміємо, що якщо вони заїхали на нашу територію, яка в зоні нашої відповідальності, то ми повинні зробити все для того, щоб убезпечити їхнє знаходження тут», – зазначив керівник пресофісу.
«Важливо побачити своїми очима»
Загалом візити іноземних волонтерів для Херсонщини дуже важливі, оскільки під час таких поїздок вони бачать війну на власні очі і допомагають регіону, додав речник військової адміністрації.
Волонтери їдуть у свої більш безпечні країни і там збирають кошти для ХерсонщиниОлександр Толоконніков
«Я сам супроводжував декілька разів Говарда Баффета, який дуже сильно допомагає, він надав допомоги минулого року саме на Херсонщині на понад 2 млн доларів, наскільки я пам'ятаю.
І ця допомога в більшості була після того, як він дійсно побував в тих небезпечних районах, побачив, як люди живуть, побачив, які обстріли й сам попав під обстріл навіть, коли ми його супроводжували. Після цього вони їдуть у свої більш безпечні країни і там збирають кошти для Херсонщини, тому що він може сам розповісти про те, що тут відбувається на своїх емоціях», – сказав Толоконніков.
Якої допомоги потребують на Херсонщині?
Начальник Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький розповів, що іноземні волонтери допомагають громаді за різними напрямками.
«По медицині, і по гігієні, і по харчах, і по інших напрямкам допомоги. Найбільше громада наразі потребує допомоги в комунальній техніці. Це відновлення водопостачання, буріння свердловини, розчищення свердловин, саме ці роботи. Також матеріали для посилення матеріально-технічної бази комунальних підприємств, починаючи від елементарних інструментів, закінчуючи технікою, як трактори, самоскиди, екскаватори, навантажувачі. Бо комунальні підприємства після окупації розбиті, знищені, і треба відновлювати роботу більш на якісних показниках», – сказав він.
Волонтери, які приїжджають до громади, узгоджують свої дії з місцевою військовою адміністрацією, каже начальник. Їхня допомога справді є важливою.
Тут також є люди, яким потрібна допомога, які вибрали свій європейський шляхАндрій Селецький
«Ми є прифронтовою громадою. Відповідно, обмеження, звісно, є. Допомога велика, допомога дуже значуща. В першу чергу, вона важлива не тільки саме матеріалами, які надають, а й тим, що про нас, про наші громади, ці волонтери розповідають у себе на батьківщині.
Що за кордоном чують про наші сільські громади, не забувають про те, що тут також є люди, яким потрібна допомога, які вибрали свій європейський шлях, які хочуть рухатися в напрямку Європи. Для цього їм потрібна допомога. І за це вони в принципі страждають від російської агресії», – наголосив Селецький.
Як не стати мішенню?
«Новини Приазовʼя» поспілкувалися з одним із іноземних волонтерів, який час від часу приїжджає до України. Каспер Канносто – президент фінської волонтерської організації «Твої фінські друзі». Він займається допомогою фінським добровольцям, які воюють у лавах української армії. Волонтер розповів, що відвідував Україну тричі.
«Відносно легко дістатися з Фінляндії до України. А вже далі, куди ви хочете поїхати, наприклад, Херсон закритий для волонтерів. Там потрібен дозвіл. Іноземні волонтери потребують дозволу для цього», – підтвердив співрозмовник.
Волонтер зазначив, що дуже важливо дотримуватися правил безпеки під час поїздок до прифронтових територій.
Немає потреби розказувати людям, де саме ви знаходитеся, бо це завжди може зробити вас мішеннюКаспер Канносто
«Дуже важливою є операційна безпека для кожної особи, яка працює в Україні, особливо інформаційна та кібербезпека. Бо іноді я бачу, що люди викладають багато фотографій у реальному часі, тобто де вони реально зараз знаходяться. Я вважаю це не дуже безпечним.
Думаю, що найбезпечніший спосіб – це робити ту роботу, яку ви вирішили зробити. Якщо ви розповідаєте про це, то робіть це пізніше, а не тоді, коли ви там. Немає потреби розказувати людям, де саме ви знаходитеся, бо це завжди може зробити вас мішенню. Звісно, це залежить від того, чи ви на заході України, чи ви на глибокому сході. Ризик змінюється відповідно до території», – зауважив Каспер Канносто.
«Постійні ризики»
Також Херсонщину постійно підтримують і українські волонтери. Керівник Гуманітарної місії «Проліска» Євген Каплін розповів «Новинам Приазовʼя», що ця організація надає всебічну допомогу населенню з часу деокупації правобережної частини регіону.
«На місцях робота побудована таким чином, що як вночі відбулося влучання в якусь будівлю, то зранку вже наша команда надає ці швидкі матеріали на ремонт. Якщо воно відбулося вдень, то протягом години такі матеріали привозяться до постраждалих будівель. Інший компонент, який є, це евакуація та соціальне транспортування. З моменту, коли російська армія підірвала Каховську ГЕС, у нас функціонують евакуаційні автобусні рейси в напрямку Дніпропетровської області, а також Одеси та Миколаєва», – каже він.
Гуманітарна місія «Проліска» працює у 13 регіонах, більшість із яких розташовані у зоні бойових дій. Робота волонтерів постійно пов'язана з ризиками, розповідає керівник.
Наші автомобілі попадали під прицільний вогонь під час переміщення ХерсонщиноюЄвген Каплін
«Від початку повномасштабного вторгнення у нас відбулося понад 20 епізодів з влучанням в наші автомобілі, з контузіями, пораненнями наших співробітників, з псуванням нашого майна, з обстрілами наших офісів і так далі.
На Херсонщині за останній рік декілька епізодів були, під час видачі гуманітарки в населених пунктах наша команда попадала під обстріли. Наш офіс, який знаходиться у Херсоні, зазнав бомбардувань. Найближча авіабомба влучила в 70 метрах від розташування нашого офісу. Декілька разів наші автомобілі попадали під прицільний вогонь під час переміщення Херсонщиною», – поділився чоловік.
«Мають бути протоколи безпеки»
Заборону на в'їзд до населених пунктів Херсонщини без погодження з місцевою владою Каплін вважає обґрунтованою і пояснює, чому.
«Для нашої роботи є певні стандарти. Ми розуміємо, що якщо це видача будівельних матеріалів в якомусь прифронтовому селі, де можуть скинути авіабомбу, то ми відпрацьовуємо разом з місцевою владою таким чином, що люди не збираються в одному місці.
По-друге, у нас є розуміння, що якщо ми заїжджаємо на лінію фронту і противник може бачити білінг мобільних телефонів, то наші співробітники гасять мобільні телефони, лишаючи тільки один. На жаль, не всі організації мають певні свої протоколи безпеки», – додав волонтер.
- Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Форум