Росія від початку широкомасштабного вторгнення застосувала хімічну зброю в Україні 626 разів, заявив Генеральний штаб України. У повідомленні зазначається, що динаміка хімічних атак зростає – вже у січні було зафіксовано 51 випадок. Наприкінці грудня минулого року один із випадків підтвердили в американському Інституті вивчення війни (ISW). Аналітики звернули увагу на 810-ту бригаду морської піхоти ЧФ РФ, що «навмисно використовує хімічну зброю проти українських військ, що є очевидним порушенням Конвенції про заборону хімічної зброї, учасником якої є Росія».
Про випадки ураження хімзброєю українських бійців, проблему з евакуацією поранених та про недооцінення російських сил – в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів нейрохірург, капітан медичної служби в бригаді «Буревій» Нацгвардії України Андрій Гук, який перебуває на Кремінському напрямку.
_________________________________
– У ранковому зведенні українського Генерального штабу 15 січня йдеться про 34 штурми армії РФ на лінії Лиман-Кремінна-Купʼянськ, – це Синьківка, Ямполівка, Терни, Торське, Серебрянське лісництво. Ви бачите ситуацію на місці: агресор активізувався, якщо порівнювати з груднем?
– Так, звісно, активізувався. Але це, швидше, безперспективні спроби якимось чином почати атаки. Тому я б не сказав, що це почався наступ, бо якщо говорити про Купʼянськ, – це взагалі Купʼянсько-Лиманська вісь, треба дивитися саме так, – я не бачу перспективи (для армії РФ просунутися – ред.).
Ми знали, що там скупчення військ та техніки, але ми навчилися протидіяти, і наша розвідка дуже вчасно все нам розповідає, що відбувається. Фактично перед тим, як вже підтверджуються ті чи інші спроби взяти якісь позиції, ми знаємо про них добу. Крім того, наші хлопці FPVвці (оператори FPV-дронів – ред.) дуже добре працюють.
– Ви кажете про скупчення російських сил, про кого йдеться? Це регулярна армія чи, можливо, «Шторм-Z» або ж ПВК?
– Те, що ми бачимо, – спочатку йдуть так звані «м'ясні штурми», інакше їх ніяк не можна назвати, це «Шторм-Z» (російські десантно-штурмові підрозділи, у складі яких переважно колишні в'язні – ред.), а за ними вже йде регулярна армія – гарно навчена, гарно екіпірована, гарно озброєна. Ми маємо справу з дуже серйозним супротивником. І я б, напевно, попросив інших коментаторів утриматися від оцінок, що ми воюємо з «чмобіками» (маються на увазі мобілізовані у ЗС РФ – ред.), ми воюємо з зеками. Ми воюємо з дуже серйозним противником, і хто його недооцінює, той може дуже серйозно поплатитися за це.
– Не можу не спитати вас докладніше про медичну допомогу військовим. З якими пораненнями зараз переважно вам доводиться працювати?
Найголовніша зараз проблема – як швидко забезпечити доставку наших поранених із поля бою
– Насамперед хочу сказати, що у нас дуже ефективна взаємодія різних підрозділів Сил оборони, медичних служб. Я маю на увазі, ЗСУ, Національна гвардія, Національна поліція, Сили спеціальних операцій. Наша система влаштована таким чином, що ми страхуємо один одного, один одного перекриваємо. Найголовніша зараз проблема – як швидко забезпечити доставку наших поранених із поля бою.
Знаєте, хочу трохи потролити наших західних колег, які нас навчали, – особливо за їхніми стандартами, за стандартами НАТО, – що треба вибрати точку збору, звідки можна дуже швидко доставити [пораненого] вертольотом.
Коли ми розповіли про те, що гелікоптер ми не можемо використовувати, вони кажуть: отже, вам треба правильно налаштувати свою систему ППО. Коли ми пояснили, що не маємо системи ППО, яка може реагувати так, аби літали наші вертольоти, тоді вони запитали, а як же ми тоді вивозимо ваших поранених. Ось так і вивозимо – як можемо, так і вивозимо. Намагаємося, щоб це було максимально швидко, але з цим є проблеми, тому що ви бачите, яка погода, не завжди прохідні дороги, не завжди прохідні і зокрема через мінні поля.
– Якщо говорити у принципі про евакуаційний транспорт. У нас місяць тому виходив сюжет про те, що медики говорять про нестачу медичної броні, через що пораненим доводиться довго чекати на евакуацію. Я так розумію, ситуація не покращилась?
– На жаль, не можу сказати, що покращилась. Є, я сказав би, тенденція до цього. Останнім часом було закуплено понад 250 спеціальних броньованих евакуаційних машин, вони ось-ось мають з'явитися на передовій. Крім того, хочу сказати велике, величезне спасибі волонтерам. Я ніколи не думав, що волонтери зможуть допомагати ще й бронетехнікою.
Читайте також: Доба з турнікетом: як Україні наповнити фронт евакуаційними машинами
Розповім, можливо, навіть курйозний випадок. Коли свого часу за конверсією було куплено БТРи чи бойові машини піхоти для розваг, для бізнесу, щоб десь у Карпатах заробляти на цьому гроші, возячи туристів. Так от, зараз непоодинокі випадки, коли ці броньовані машини переробляються волонтерами під броньований евактранспорт. Дуже дякую волонтерам. Маючи такий дух, таких волонтерів, я навіть не маю сумніву, що і це випробування ми витримаємо.
– Генеральний штаб ЗСУ підбив підсумки використання Росією хімічної зброї від початку повномасштабного вторгнення. Згідно з оцінками Генштабу, противник використав хімзброю понад 600 разів. Переважно згадуються речовини подразнювальної дії. Вам на фронті доводилося стикатися з випадками ураження бійців хімзброєю?
Ми бачимо – я сам нейрохірург, невролог – порушення з боку центральної нервової системи
– На жаль, так. Це так званий, ми його ідентифікуємо як хлорпікрин, який спричиняє опіки слизової верхніх дихальних шляхів. І, на жаль, також є, ми ще не знаємо, якого виду, гази, які діють як нервово-паралітичні. Тому що ми бачимо – я сам нейрохірург, невролог – порушення з боку центральної нервової системи. Ми знайшли ефективні засоби проти цього, не розповідатиму, які, але вони є.
– Тобто засоби протидії хімічним атакам Росії, вірно?
– Так, є, і ми їх успішно застосовуємо. Можу з гордістю сказати, що фактично 90% тих наших хлопців, які останнім часом були під впливом хімічної атаки, повертаються у стрій.
– Через скільки часу? Скільки потрібно, щоб відновитися?
– 7-10 днів. Якщо це не було поєднаною травмою, тобто якщо не було акубаротравми (контузії – ред.). Якщо була акубаротравма та черепно-мозкова травма – на жаль, 2 тижні.
– Зараз у тилу активно дискутують стосовно законопроєкту про мобілізацію, його перекидають із Кабміну до парламенту та назад, усі бояться брати за нього відповідальність, оскільки багатьом цивільним ця тема не подобається. Ви – відомий цивільний нейрохірург, кандидат медичних наук. Можете про свій шлях на фронт розповісти? Коли ви мобілізувалися і що ви хотіли б сказати зараз цивільним?
– Я мобілізувався, коли минув рік [повномасштабної] війни. Працюючи у дуже престижному Інституті нейрохірургії ім. А.П.Ромоданова [НАМН України] останні 20 років, будучи успішним нейрохірургом та завідувачем відділення, я розумів, що роблю лише 30-40% з того, що можу, тому що у мене є бойовий досвід, я служив строкову службу в армії, я був на Майдані, дуже багато волонтерив та допомагав у зоні АТО.
Я зрозумів давно, що кожен із нас повинен робити щось більше, ніж робить. Тільки тоді гарантовано – вона й буде, – тільки буде швидшою наша перемога. Чому? Тому що, звісно, можна далі продовжувати на 30-40-50% працювати, але це буде довго.
Читайте також: Росія все частіше використовує в Україні хімічну гранату К-51: що це за боєприпас
Тож ізраїльський варіант, де немає поняття лікаря цивільного, а лікар де-факто та де-юре стає військовим лікарем хоча б на 2-3 місяці на рік. І тоді все стає на свої місця, тоді ми не матимемо браку медичних працівників, не тільки лікарів, але і парамедиків [на фронті].
2-3 місяці, ви розумієте, це абсолютно стресова ситуація, коли тут працюєш, – до цього неможливо звикнути, просто неможливо. Коли мені розповідають, що військовий – це доля, я не погоджуюсь. Війна рано чи пізно закінчується, настає мирне життя, і ми маємо бути готові спочатку відстояти свою землю, а потім повернутися та відбудувати нашу країну.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум